Закон передбачає такі підстави:
- добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
- смерть власника без наявності спадкоємців;
- відчуження за власним рішенням (продаж, обмін, дарування тощо);
- стягнення на вимогу кредитора (наприклад, при невиконанні зобов’язань за кредитом чи іпотекою);
- вилучення для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності;
- конфіскація за рішенням суду;
- невідчуження іноземними громадянами чи особами без громадянства ділянки у встановлений законом строк;
- примусове вилучення з підстав, передбачених законом.
Добровільна відмова від землі
Власник може відмовитися від права приватної власності на користь держави або територіальної громади. Це відбувається лише на підставі письмової заяви. Передача землі в такому разі здійснюється безкоштовно.
Якщо орган влади або місцевого самоврядування погоджується прийняти земельну ділянку у власність, укладається договір про передачу права власності. Він обов’язково підлягає нотаріальному посвідченню.
Вилучення для суспільних потреб
Закон України «Про відчуження земельних ділянок…» визначає порядок вилучення ділянок та іншого нерухомого майна для потреб держави чи громади. Примусове відчуження можливе лише у виняткових випадках і за умови попереднього та повного відшкодування вартості майна.
Стягнення за борги
Власника можуть позбавити землі за рішенням суду, якщо:
- ділянка була предметом застави (відповідно до ст. 133 ЗКУ та Закону «Про заставу»);
- вона перебувала в іпотеці (Закон «Про іпотеку»);
- власник не виконав зобов’язання, забезпечене заставою чи іпотекою.
У таких випадках кредитор має право через суд отримати задоволення своїх вимог за рахунок вартості землі.
Гарантії права власності
Право власності на землю гарантується Конституцією України і захищається всіма способами, передбаченими законом. Позбавити власника цього права можна лише у виключних випадках, прямо встановлених законодавством.
