ЯК І ЧЕРЕЗ 57 РОКІВ ЗАЛИШАТИСЬ ДЛЯ ЧОЛОВІКА ВЕСНОЮ
Начальник штабу Черчилля генерал Ісмей писав у спогадах: «Без Клементини історія Вінстона Черчилля та усього світу була б іншою».
ВОНА…
Клементина Черчилль належала до знатного шотландського роду. Вона народилася 1 квітня 1885 року й була молодшою за Вінстона на 11 років. Її мати вела досить легковажний спосіб життя, і після розлучення батько Клементини відрікся від своїх дітей, піддаючи сумніву своє батьківство.
Клементина вільно говорила німецькою та французькою мовами, володіла гострим розумом і тонким почуттям гумору, цікавилася політикою. Її сім’я була небагатою, тому Клементина давала уроки французької.
У свої 23 роки дівчина була ще й перебірливою: вона тричі скасовувала заручини.
ВІН…
Що ж Вінстона Черчилля, то батьки мало приділяли йому уваги: тато був захоплений політичною кар’єрою, мати – світським життям. Найближчою людиною для юного лорда Вінстона була няня, яка щиро любила свого вихованця.
У поводженні з жінками Вінстон був як ведмідь: владний, самовпевнений військовий політик ставав незграбним, мовчазним, неповоротким. За два останні роки він отримав три відмови від потенційних наречених.
ЗУСТРІЧ
На доленосний прийом, де Клементина познайомилася з Черчиллем, дівчина не хотіла йти через те, що не мала гарної сукні. Але зустріч все ж таки відбулась. Це сталося в березні 1908 року. Виявляється, доля їх уже зводила чотири роки тому на одному балу, але тоді Черчилль так і не наважився запросити Клементину на танець, адже не вмів як слід танцювати.
Уже в серпні цього 1908 року він зробив Клементині пропозицію. Наречений був дуже екстравагантний і своєрідний, тому Клементина знову мало не відмовила! Але все-таки 15 серпня 1908 року заступник міністра Черчилль оголосив про своє весілля.
ШЛЮБ
Вищий світ виніс вирок: шлюб триватиме пів року максимум і розпадеться тому, що Черчилль не створений для сімейного життя. Але вийшло по-іншому: вони прожили 57 років у любові й вірності! Британський політик РойДженкінс писав: «Просто феноменально, що Вінстон і Клементина – ці нащадки вітряних дам – створили один із найзнаменитіших у світовій історії шлюбних союзів, відомий як своїм щастям, так і своєю вірністю».
Біографи Черчилля пишуть, що йому часто таланило, але найбільше пощастило з дружиною!
Чим Черчилль тільки не захоплювався в житті: писав книги, вчився водити літак, проводив ночі в казино, керував політичним життям країни, випивав непомірну кількість віскі, курив без кінця гаванські сигари, не мав міри в їжі! Але Клементина ніколи не намагалась приборкати чоловіка, перевиховати чи виправити його недоліки.
Вона сприймала його таким, яким він був. Безкомпромісний і впертий політик біля дружини ставав лагідним юнаком. А вона стала для нього соратником, першим порадником і вірним другом.
Їй було з ним нелегко, але ніколи не було нудно. Черчилль багато говорив, ніколи нікого не слухаючи. Вона знайшла прекрасний спосіб спілкування з ним. Дружина писала чоловікові листи. Всього їх було 1700. А їхня молодша дочка Марі видала потім ці любовні рядки окремим виданням.
Черчилль писав: « Моя дорога, моя ніжна кішечка Клем… За всі ті роки, що ми разом, я багато разів ловив себе на думці, що занадто сильно люблю тебе, так сильно, що, здавалося б, більше любити неможливо. Але зараз я відчуваю, що любов до тебе переповнює мою душу, і розумію, що з кожною хвилиною мого життя ти потрібна мені все більше».
Ці рядки показують, як натхненно любив свою дружину Черчилль. Адже на момент їх написання вони вже багато років були в шлюбі!
У подружжя Черчиллів народилось п’ятеро дітей: один син і чотири доньки.
«Легше управляти нацією, ніж чотирма дітьми», – відома цитата Черчилля, який не брав активної участі у вихованні дітей. Погратись з ними – так, але всі інші турботи лягали на плечі Клементини. Наймолодша дочка Мері Соамс так говорила про матір: «Дружина перш за все, мама в другу чергу».
Треба також сказати, що Клементина була жайворонком, а Вінстон – сова. Частково саме через це вони майже ніколи не снідали разом. Черчилль якось сказав, що спільні сніданки – це випробування, яке не може витримати жоден сімейний союз.
Відпочивали вони найчастіше нарізно: вона любила тропіки, а він віддавав перевагу екстремальному відпочинку. До речі, спали вони теж у різних спальнях.
Одного разу, виступаючи перед оксфордськими студентками, Клементина сказала: «Ніколи не змушуйте чоловіків погоджуватися з вами. Ви досягнете більшого, продовжуючи спокійно дотримуватися своїх переконань, і через якийсь час побачите, як ваш чоловік непомітно прийде до висновку, що ви маєте рацію».
Клементина та Вінстон занурювалися в кризи, ставали бідними й знову багатими, але їх союз ніколи не піддавався сумніву, а їхня духовна близькість з роками тільки міцніла.
