Каштани з парку й каштани для смаження — різні рослини: як їх розрізнити й не отруїтися

Восени під каштанами в парках лежать гладенькі блискучі плоди. Вони схожі на каштани, які смажать і продають у європейських містах. Але звичний для українських вулиць кінський каштан їсти не можна: він містить речовини, здатні спричинити отруєння. Від їстівного каштана він відрізняється оболонкою, формою плодів і навіть листям.

Про небезпеку попереджають фахівці американського токсикологічного центру Poison Control. Особливо уважними радять бути батькам маленьких дітей, які люблять збирати каштани під час прогулянок.

Кінський та їстівний каштан: подивіться на різницю

Головна відмінність добре помітна на зовнішніх оболонках. У їстівного каштана вона нагадує маленького їжака, густо вкритого тонкими гострими колючками. У кінського каштана зелена оболонка товстіша, а шипи на ній зазвичай коротші й розташовані значно рідше.

Як виглядають їстівні каштани

Справжній їстівний каштан належить до ботанічного роду Castanea. Один із відомих видів — каштан посівний (Castanea sativa), поширений у південній Європі.

Зверніть увагу на кілька ознак:

• Зовнішня оболонка. Густо вкрита довгими тонкими колючками, які нагадують щетину.
• Кількість плодів. Під однією оболонкою зазвичай міститься кілька каштанів.
• Форма. Плоди часто мають загострену верхівку та дещо сплющений бік.
• Листя дерева. Довге, вузьке, із зубчастими краями. Листки ростуть окремо, а не розходяться з однієї точки, як пальці долоні.

Саме каштани їстівних видів продають для приготування страв. Їх запікають, варять або смажать після відповідної підготовки.

Чим відрізняється кінський каштан із парку

Кінський каштан, або гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum), належить до іншого ботанічного роду. Саме такі дерева часто ростуть уздовж міських вулиць і в українських парках.

Його характерні ознаки:

• Оболонка. Зелена, товста, із короткими шипами, між якими помітні широкі проміжки.
• Плоди. Зазвичай в оболонці один великий блискучий каштан, інколи більше.
• Форма. Плід здебільшого округлий, без характерної загостреної верхівки їстівного каштана.
• Світла пляма. На коричневому насінні часто видно широку бліду ділянку.
• Листя. П’ять–сім листочків розходяться з однієї точки, утворюючи форму долоні.

У матеріалі про використання каштанів у побуті Субота Онлайн вже розповідала, чому люди збирають ці плоди восени для виробів і декору. Однак для приготування їжі вони не підходять.

Що може статися, якщо з’їсти кінський каштан

Кінські каштани містять токсичні сполуки, зокрема ескулін. Після вживання можуть виникнути біль у животі, нудота, блювання та діарея.

У деяких випадках отруєння супроводжується вираженою слабкістю, сонливістю чи іншими серйозними симптомами.

Перші прояви можуть з’явитися вже через 15 хвилин після вживання, але іноді виникають протягом кількох годин.

Кип’ятіння чи смаження не слід розглядати як спосіб зробити кінські каштани безпечними для їжі.

Що робити, якщо дитина випадково з’їла каштан

Якщо дитина або дорослий проковтнули випадково зібраний кінський каштан, потрібно звернутися по медичну допомогу, навіть якщо самопочуття поки нормальне.

До отримання медичної консультації слід прибрати залишки рослини з рота, прополоскати рот водою та виплюнути її. Самостійно викликати блювання не можна.

Якщо з’явилися порушення дихання, непритомність, сильна слабкість або інші тяжкі симптоми, телефонуйте 103 або 112.

Чи можна визначити їстівний каштан лише за фотографією

Для визначення виду важливо оглянути не лише коричневий плід, а й його зовнішню оболонку, листя та саме дерево. Окремі плоди можуть відрізнятися від типових зразків.

Одна фотографія випадково зібраного каштана не дає достатньої підстави вважати його їстівним.

Якщо походження плоду невідоме або немає впевненості у визначенні виду, вживати його в їжу не можна. Для приготування страв слід використовувати каштани, які продаються як харчовий продукт, або плоди з достовірно визначених їстівних дерев.

Подібна обережність потрібна й під час збирання грибів. Чому не можна перевірити отруйність за запахом, кольором або народними прикметами, читайте у матеріалі «Небезпечні грибні прикмети: як не отруїтися».