На символічному листочку можна було написати прізвище свого роду або побажання, зробити благодійний внесок і прикріпити його до гілок. Так у Романові створили «Дерево роду» — центральний образ фестивалю, під час якого зібрали понад 60 тисяч гривень для українських військових.
Третій благодійний етнофестиваль «ЕтноВир на Виспі» провели 11 липня в урочищі Виспа та парку імені Тараса Шевченка. Як повідомляє Суспільне Житомир, до Романова приїхали понад 140 учасників із Житомирської, Київської, Рівненської, Хмельницької та Івано-Франківської областей.
Майстри народної творчості, художні колективи та виробники крафтової продукції привезли на Житомирщину вироби, їжу, книжки й родинні традиції. Частину продукції продавали за донати на потреби Збройних сил України.
«Дерево роду» заповнювали прізвищами й побажаннями
Темою цьогорічного фестивалю стала «Сила роду». За словами начальниці гуманітарного відділу Романівської селищної ради Оксани Гаврилової, артоб’єкт мав нагадати відвідувачам про родину, пам’ять і зв’язок між поколіннями.
Кожен охочий міг отримати символічний листок, написати на ньому назву свого роду або побажання та розмістити на дереві. Усі внески спрямовували на підтримку українського війська.
До ініціативи долучилася відвідувачка фестивалю Ірина Нагорна. На дереві вона залишила листок із прізвищем своєї родини.
«Цей донат мій — це маленька краплиночка», — сказала жінка.
Для одних гостей це був спосіб згадати предків, для інших — залишити побажання своїм дітям і онукам. Водночас кожен новий листок збільшував суму допомоги військовим.
Юшка, мед, мотанки та вироби із сухоцвіту
Благодійний ярмарок об’єднав підприємців, волонтерів і майстрів із різних регіонів. Підприємиця Ірина приїхала з Рівненщини та вперше взяла участь в «ЕтноВирі». Її команда готувала на грилі м’ясо, рибу й овочі, а страви пропонувала гостям за донати.
Волонтер Леонід Нагорний пригощав відвідувачів рибною юшкою, продавав домашній оцет і мед. Зібрані кошти чоловік спрямовує на ремонт автомобіля для військових 54-ї та 100-ї бригад.
«Я продаю за донати на збір», — пояснив волонтер.
Із Хмельниччини на фестиваль приїхала Ольга. Її родина має власну пасіку, виготовляє медову продукцію, пастилу та цукерки з фруктів і ягід, а також збирає трави для чаїв. Значну частину прибутку від своєї справи вони передають на потреби ЗСУ.
Житомирянка Галина представила ляльки-мотанки з лляних та інших ниток. Майстриня займається ними понад чотири роки. За основу вона взяла просту нитяну ляльку зі свого дитинства, але почала встановлювати такі вироби на каркас, щоб вони краще тримали форму.
Свої роботи також привезла Ірина з Любара. Вона створює дідухи, букети, віночки й маковійчики із сухоцвіту, який вирощує на власному городі або збирає в природі.
«Людей повертаю до традиції», — розповіла майстриня.
На її думку, невеликий сніп жита має бути в кожній оселі як родинний оберіг. Дідухи, які ще кілька років тому сприймали переважно як музейний атрибут, нині знову стають популярними серед українців.
Поліські пісні та фестиваль, який уже встановлював рекорд
На сцені виступали фольклорні колективи з автентичними піснями Полісся. Серед учасників були «Бовсунівські бабусі» — колектив, який зберігає старовинну манеру виконання та пісенну спадщину Житомирщини.
Окремі експозиції присвятили культурі самої Романівської громади. Гостям показали книги місцевих письменників, а також рушники, зібрані в різних населених пунктах громади.
«ЕтноВир на Виспі» започаткували у Романові 2024 року. Фестиваль вирішили проводити щороку в липні — у період, коли до повномасштабного російського вторгнення в селищі відзначали День Романова.
Торік фестиваль запам’ятався «Пирогом Єдності» — картою України, складеною з 1500 пиріжків із 27 видами начинок. Композицію завбільшки понад шість на чотири метри внесли до Книги рекордів України.
У 2026 році замість кулінарного рекорду головним символом стала родинна пам’ять. На гілках «Дерева роду» залишилися десятки прізвищ і побажань, а загальний благодійний результат фестивалю перевищив 60 тисяч гривень.
Історії громад, традиції та добрі справи — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
