Ось який “результат” роботи бобрів вдалося помітити в мішаному лісі поряд із болотами на території Гладковицької громади Коростенського району.
— Бобри будують свої греблі з дерева, яке вони використовують для будівництва своїх споруд, — розповіла кандидат сільськогосподарських наук, викладач Малинського фахового коледжу Марина Карпович. — Це призводить до затоплення дерев, які розкладаються під водою. Подібна їх “діяльність” не дає засихати водоймам.
У раціон цих тварин входить кора і бруньки, листя дерев, що ростуть на березі водойми, різноманітні водні рослини. Ласощами бобрів вважається кора осики, верби, липи. Вільху та дуб практично не їдять, але використовують при будівництві гребель. Із задоволенням поїдають жолуді. Підгризають дерева бобри, піднявшись на задні лапи…Так як бобри їдять лише внутрішній шар кори дерев, то обгризені стовбури та гілки вони зазвичай використовують для зміцнення своєї греблі (хатки). Бобер гризе дерево поступово, через що ближче до середини ствола утворюється пірамідка (на знімку). Бобри дуже люблять кору та гілки молодих дерев. В основному бобри воліють м’які породи дерев, такі як вільха, тополя, верба або осика. Основу харчового раціону бобрів становлять близько 200 рослин і кора дерев. Коли дерев на березі річки майже не залишається, вони риють у глибину лісу справжні канали і намагаються утримувати їх у порядку. А загалом ці водні гризуни більш активні вночі. Популяція цих тварин на Житомирщині солідна. Будівництво гребель вони починають в сутінках і працюють до світанку.
— А яка користь від бобрів?, — цікавлюся.
— Вплив на біорізноманіття. Дослідження показують, що бобри, які мешкають на Житомирщині, створюють унікальні водні середовища, які приваблюють широкий спектр рослин і тварин, зберігаючи їх у нормальному природньому стані. Їхні ставки та дамби виконують роль місць для гніздування, живлення та притулку для багатьох видів, включаючи рибу, птахів, земноводних та комах. Отакі у нас, на Житомирщині, бобри-природолюби!
Автор: Ольга Крученко
