Суботні поради

Домашні запаси пального: як довго можна їх зберігати?

Війна навчила українців завжди мати кілька каністр або навіть діжку пального у запасі. Але довго тримати пальне не можна, бо воно псується та може зашкодити двигуну.

Зберігання нафтопродуктів – не просте питання, а «прострочений» запас може, як мінімум, підвести у відповідальний момент, а, як максимум, наробити біди. Ситуація значно погіршується тим, що у розпал паливної кризи люди розгрібали з заправок все, що горить, то ж у запасах міг опинитися продукт не найкращої якості.

Коктейль зі складним рецептом

Розберемося спочатку з бензином. Це надскладний коктейль купи компонентів, відхилення по кожному з яких може потягнути за собою тяжкий збій експлуатаційних характеристик. Гарантований строк зберігання – показник високої якості бензину, недосяжний для різного роду «крафту».

Головна капризна речовина у бензині – оксигенат. Це група компонентів, що відповідає за підвищення октану та має спиртову природу. Доведення октану спиртом – данина екології, адже більшість інших присадок більш шкідливі. Є і виключно нафтова альтернатива спирту, але вона значно дорожче.

Для технологів використання спирту – суцільна проблема. По-перше, спирт має властивості абсорбувати з повітря вологу. У великих резервуарах на нафтобазах завжди є прошарок підтоварної води. Те саме, але у своєму масштабі відбувається і у каністрі. І паливні баки, і каністри так чи інакше «дихають», то ж повітря для збору води буде оновлюватися, а волога з часом накопичується.

По-друге, спирт поспішає випаровуватися. Доречи, те саме робить й частина летючих нафтових компонентів бензину з високим октаном. А що буде з бензином, який згубив октанопідвищуючий компонент? Правильно, він втратить октан.

«Перші наслідки втрати якості під час зберігання –зниження тиску насичених парів та падіння октанового числа. Перший показник відповідає за легкість запуску двигуна, що особливо важливо в холодну пору року», – каже аудитор ОС “Серт АСУ” Олександр Лютий.

За його словами, у потрібний момент генератор або автомобіль може просто не завестися і доведеться відкачувати «прострочений» бензин з паливного баку (це ще та забавка).

Навіть якщо мотор заведеться, то знижене октанове число попрацює над скороченням його віку, можете не сумніватися. Забутий у каністрі на рік та більше бензин використовувати у техніці, що вам дорога, не рекомендовано. Там вже скоріш за все є непомітний оку осад та інші неприємні хімічні сюрпризи.

У плані примхливості щодо зберігання розрізняємо такі типи бензину: альтернативний (30%+ спирту), стандартний заводський (до 5%) та бензин з міні-НПЗ (склад невідомий, але технологія плюс-мінус зрозуміла).

Заводський бензин. Продукт, що відповідає ДСТУ, можна зберігати до 1 року за умови герметичності ємності, проте все ж рекомендується проводити ротацію раз на 6 місяців. Якщо ви впевнені в АЗС, де залили каністри, то є висока вірогідність що рік він вистоїть без погіршення якості. Ну а якщо втратить 1-2 одиниці октану, то для генератора це не так страшно.

За словами технолога крупного НПЗ, підвищити якість зберігання може тільки герметичність: «Будь який контакт з повітрям призведе до окислення вуглеводнів та втрати якості». То ж якщо ваша пластикова каністра роздулася від температури або навпаки втягнула боки вночі, не треба допомагати її відкривати аби збалансувати тиск.

Альтернативне пальне – найбільш проблемний в плані зберігання бензин. Якщо в звичайному продукті «неспокійних» елементів 2-5%, то в альтернативному пальному – більше 30%. В ідеальних умовах рекомендований термін зберігання – 3-4 місяці, на практиці – місяць.

У розпал паливної кризи альтернативний бензин було знайти легше, тому багато хто був змушений купляти цю екзотику. Оскільки у той період якістю особливо ніхто не переймався, нарікань вистачало. Скоріш за все, не мало цього продукту міститься зараз у каністрах в гаражах та на балконах.

Прострочений альтернативний бензин легко розшаровується на свої первісні компоненти – прямогонний бензин та спирт – а між ними – прошарок води. Нажаль, просто добряче побовтати каністру не допоможе.

Бензин з міні-НПЗ. Разом з «альтернативщиками» у подолання паливної кризи включилися нафтові міні-заводи, яких в Україні чимало. Аби скоріше наситити ринок уряд знизив планку вимог до палива до рівня Євро-3. Проблема лише в тому, що той бензин та дизель навряд відповідають цьому стандарту.

Нестабільність такого бензина (так характеризують хіміки здатність швидко розвалюватися на фракції, випаровуватися та іншим чином псуватися) має місце ще на заводі, він просто таким народжений. Дорога на нафтобазу, а потім заправку забере ще кілька очок його якості.

«У нас випадково простоял и рік зразки бензину з одного з «мініків», причому не найгіршого. Так він з 95-го перетворився на 75-й», – каже директор компанії, що досліджує якість пального. То можна приблизно порахувати що з ним буде з бензином незаводського походження за півроку.

Не замерзнути у каністрі

З дизельним пальним ситуація трохи легше, адже спирту тут нема, а летючих фракцій набагато менше, ніж у бензині. Втім, тут є інші труднощі, наприклад парафіни. Саме вони кристалізуються під впливом низьких температур та перетворюють у мороз літній сорт дизпалива в желе.

Спеціалісти застерігаються від дідівського методу підвищення морозостійкості керосином. «У домашніх умовах розводити дизпальне реактивним паливом суворо заборонено. Це може небезпечно як для оператору процесу, так і для двигуна», – каже Олександр Лютий.

Що буде, якщо пальне перемерзне взимку та відійде з настаннями теплої погоди? Результат залежить від багатьох параметрів, але нічого хорошого, кажуть хіміки, явно не буде. «Скоріш за все затверділі парафіни повністю не розчиняться навіть за високої температури, а осядуть на каністрі. Це прямий шлях до забиття паливних фільтрів та клапанів, виходу з ладу вихлопної системи», – каже керівник однієї з крупних українських лабораторій.

Для боротьби з замерзанням ДП магазини автохімії пропонують широкий спектр присадок. Однак за спеціалісти паливного ринку скептично ставляться до різного роду антигелей. По-перше, за температур -20° та нижче вони не допоможуть – вводити подібні добавки необхідно за плюсової температури, то ж каністру з ДП потрібно буде залишити в приміщенні на ніч або більше.

По-друге, користуватися присадкою треба безпосередньо перед використанням пального, адже після додавання реагенту окислення (читай – псування) ДП прискориться. В результаті – поява осаду та понаднормове загустіння.

Виходить, що від літнього ДП варто позбутись до настання холодів. Сезон ще дає якийсь час, щоб використати запас, можливо, з додаванням спеціальних присадок. А запас краще-таки сформувати з зимовим або арктичним ДП. Ці сорти без проблем переживуть холодну пору року. Єдине, з чим можуть стикнутися користувачі зимнього ДТ у літку, це підвищена витрата пального та прискорений знос паливної апаратури. Але це відносно невелика ціна за гарантію роботи генератора або автомобіля взимку.

 

Джерело: auto.24tv.ua

Схожі матеріали

Залишити коментар Facebook