Діти самі шиють костюми та накладають грим: у Малині працює унікальний дитячий театр «Барвінок». ВІДЕО

Для когось театр — це просто хобі, а для Людмили Костельняк із Малина — це цілий Всесвіт. Рівно 35 років тому вона створила дитячий театральний колектив «Барвінок», який з часом став не просто гуртком, а справжньою школою життя для сотень юних талантів. У 2013 році колектив цілком заслужено отримав почесне звання зразкового.

Від ляльок до «Кайдашевої сім’ї»

Свій творчий шлях пані Людмила розпочинала у Житомирському театрі ляльок. Згодом, переїхавши до Малина, вона очолила драматичний та ляльковий гуртки в місцевому Центрі дитячої та юнацької творчості, з яких і виріс знаменитий «Барвінок». Спочатку малеча грала мишок, котиків та ставила казки на кшталт «Пригод Буратіно» чи «Червоної шапочки», – розповідає Суспільне.

Проте діти росли, і їхні амбіції теж. Старші школярі вимагали серйозних, глибоких ролей. Так у репертуарі з’явилися справжні театральні мастодонти: «Таємниця старого лісу», «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка» та класична «Кайдашева сім’я». Діти тут не просто вчать текст — вони самостійно створюють декорації, шиють костюми і навіть накладають одне одному професійний сценічний грим у власній гримерці.

«Я дуже люблю дітей і люблю театр. Я вже давно хотіла піти на пенсію. Але, як прийду в наш театр, подивлюся на своїх вихованців, то мені дуже шкода все це залишати. Сім’я — це моє перше крило. А театр — друге. І я лечу з цими двома крилами», — зворушливо зізнається Людмила Костельняк.

Реклама

Більше ніж просто репетиції

Сьогодні колектив відвідують 15 талановитих дітей. Для них «Барвінок» — це місце сили, куди приходять не лише працювати над роллю, а й просто поговорити про школу, батьків чи перше кохання. «Біля Людмили Володимирівни завжди дуже сонячно і добре. Якби я була режисеркою, то запропонувала б їй роль принцеси — вона для нас як тепле сонечко», — ділиться 14-річна вихованка Марія Безкоровайна.

Бувають у колективі і кумедні випадки. Андрій Павловський, керівник шахового гуртка, який вже 26 років грає у виставах Святого Миколая, з усмішкою згадує, як одного разу ледь не зірвав репетицію, застрягши у парку по коліна в снігу. Головне, жартує він, що мішок із бородою та костюмом не загубив.

Вистави малинського «Барвінка» завжди збирають аншлаги у місцевому Будинку культури. Адже щирість, з якою юні актори та їхня незмінна наставниця виходять на сцену, неможливо підробити — вона йде від самого серця.