Нарада за участі депутатів та представників кількох територіальних громад пройшла 2 червня у сесійному залі Житомирської районної ради. Тема наради давно і дуже цікава – розширення меж міста Житомира. Територія і межі міста Житомира не змінювалися ось вже майже 50 років. Свого часу, радянська влада не надавала значення такому «дріб’язковому» питанню. Адже колись як було: якщо у обкомі партії чи у облвиконкомі вирішили, що певну територію вже треба приєднати до міської зони, то ніяких проблем із цим не буде. Приймалося (одноголосно) потрібне рішення, та й годі!
Однак на початку 90- х років минулого століття Компартію відігнали від влади і самоврядування самостійно розпочало вирішувати більшість місцевих проблем. Але Житомиру у цьому відношенні ніяк не везло. Як тільки влада міста починає ініціювати розширення меж своєї території, обласна влада вбачала у цьому применшення свого авторитету. Розумнішого у такому протистоянні двох «влад» не можна виявити ось вже більше 20-ти років.
Але ж все одно, час йде і територію міста Житомира треба збільшувати. Точніше так: те , що набудували житомиряни на приміських окраїнах, вже давно проситься під «дах» міста Житомира. Приміром, багатоповерхові будинки на 70, 105 чи й навіть на 274 квартири, які реально збудовані на територіях Оліївської сільської ради, вже давно можуть отримати статус мікрорайону обласного центру. А це означає, що жителі цих будинків – реально міські жителі. Так само і з жителями, які будують котеджі, або ж так звані «дачні будиночки» впритул із територією обласного центру. З часом вони отримують статус житлової забудови і прагнуть підключитися до міських мереж , міського водогону та міської каналізації і т.п.
Отже, те, що відбувалося стихійно і без належної дозвільної документації, все ж таки доведеться узаконювати. Мешканці будинків, які глибоко вклинилися у міську територію, але збудовані на полях приміських сіл, вже давно користуються міською інфраструктурою і вважають себе жителями Житомира. Але від них часто нічого не залежить. Дозвіл на входження приміської території до складу меж Житомира залежить від рішення сесій приміських сільських рад: Оліївської, Глибочицької, Станишівської, Тетерівської та Березівської ОТГ. І, як правило, таких рішень, аби віддати місту Житомиру частину своєї території, сесії і депутати приміських сільрад ніяк ухвалювати не хочуть. Таке цікаве правило «І сам – не гам, але й іншому – не дам!» Але ж ситуація доходить до маразму: місто змушене розвивати свою інфраструктуру, дійшло до того, що діти із приміської території масово відвідують міські школи, будинки творчості, музичні та спортивні школи, а несе витрати за ВСЕ ЦЕ місто Житомир. Потрібен діалог. Потрібні переконливі аргументи. Потрібні державні рішення. Але Житомир має розширити свої межі.
У інших містах Житомирщини так гостро, як у Житомирі, проблема розширення міських меж не стоїть. Ось на недавній сесії Житомирської обласної ради від 27 травня було ухвалене рішення про розширення меж міста Бердичева. У Коростені із цим ще менше клопотів, оскільки до складу Коростенської міської громади напередодні минулих місцевих виборів увійшло аж 40 сіл. Тобто – приєдналися! А у Житомирі поки що не виходить. Розмова, яка відбулася 2 червня 2021 року, начебто і була конструктивною, але ж поки що впевненості, що депутати приміських громад віддадуть хоча б метр «своєї» території для обласного центру, поки що немає. Перемовини та діалог повинні продовжуватися й надалі. Причому – постійно і без перерв.
