Більше 85% Житомира покривається маршрутами комунального перевізника.
Чи може транспортна система Житомира існувати без приватного перевізника?
Якщо коротко то так.
Більше 85% міста покривається маршрутами комунального перевізника.
Є лише декілька відрізків мережі, куди не ходить комунальний транспорт:
– вул. Миру (автобус №19);
– вул. Героїв Базару (автобус №19А);
– район Крошні після залізничного переїзду (автобуси №4 та №10)
– вул. Соснова/вул. Короленка (автобус №14);
– с. Вереси (автобус №25)
– вул. С. Наливайка (автобус №30)
– Обласна лікарня (автобус №4) але то і не місто вже
Саме заради цих ділянок, місто створює ті всі автобусні маршрути.
Але-але. Маршрути не ходять лише тими вулицями, довозячи пасажирів з віддалених куточків міста до магістрального транспорту. Ні.
Більша частина автобусних маршрутів приватного перевізника просто в тупу дублюють комунальний транспорт саме на основних відрізках: Київська, Бердичівська, Покровська.
Це зроблено для того, щоб приватник “міг заробити”. Бо продаж разових квитків це його єдиний дохід.
Тобто, ми маємо таку картину, що для того, щоб закрити ті напрямки міста куди не ходить електротранспорт і автобуси ТТУ, ми маємо обов’язково пускати такі маршрути “по Київській” бо в інакшому випадку, приватник просто не захоче обслуговувати маршрут. (привіт маршрут №8).
Але чи може ТТУ покрити 100% міста? Так, може!
Для цього треба ввести буквально одну річ — безкоштовну пересадку між всіма комунальними маршрутами.
І тоді, ТТУ зможе довозити людей автобусами до магістральних маршрутів електротранспорту, де люди безкоштовно зможуть пересісти на них та продовжити свій рух.
Наявного транспорту буде більш-менш достатньо, щоб забезпечити транспортним сполученням все місто. Так, загальна зручність системи для пасажира може трохи впасти, але це можна швидко виправити.
Єдина реальна проблема яка може виникнути — “що робити в разі вимкнень світла?”
Відповідь на те, як її вирішити ми вже давали:
– забезпечити електротранспорт засобами автономного живлення: батареї на тролейбусах, або генератори на тягових підстанціях;
– мати парк резервних автобусів, який зможе замінити електротранспорт.
Вирішивши її, можна з чистою душею відмовлятися від більшості приватних перевізників в межах міських маршрутів.
Існує ще питання з приміськими маршрутами (№110, №126 і т.п.).
В ідеалі, приміські маршрути з агломерації мають йти до найближчих пересадкових хабів на околицях міста, де люди так само зможуть пересісти на міський транспорт і продовжити свій рух.
Але все впирається на бажання ОДА співпрацювати з містом. Цього бажання поки щось сильно не з’являється.
Мораль така, що поки місто не буде повністю контролювати всю сферу громадського транспорту, ми і далі буде спостерігати за небажанням приватника возити людей по якихось маршрутах, постійний шантаж щодо підняття тарифу та пільговикам та іншим приколам, які можуть очікувати нас в скорому часі.
Тут є місто.
Що пишуть читачі у соцмережі:
