Сьогодні стартує черговий навчальний рік. Не будемо казати, скільки «першачків» іде до житомирських шкіл і загалом до шкіл Житомирської області. Їх багато. І найпершим чином слід було подбати про умови навчання для найменшої дітвори. Варто зауважити, що у цьому сенсі краще виглядають діти сільських шкіл. По перше, вони навчаються у класах із наповненістю у 7-15 учнів. Звісно, вчителю за такої чисельності учнівського колективу значно легше працювати і приділяти достатньо уваги кожному учневі. Але вже у центрах громад ситуація із наповненням класів змінюється дуже суттєво. Якщо у селах діти навчаються лише в одну зміну, а в класах найбільшою кількістю учнів вважається півтора десятка, то вже у містах кількість школярів в одному класі сягає 32 і навіть 35 учнів. Порівняйте: 8 і 32 – є різниця? Є і відчутна! Ще одна «деталь», яка вкотре переконує нас, що упродовж багатьох років влада нічого суттєвого не вживає, аби діти ходили до школи (гімназії) лише в одну зміну. У Житомирі взагалі дійшло до ганебства – третина усіх школярів міста починатимуть навчання із 12 години дня і ще пізніше. Неважко порахувати, коли завершується таке навчання і як бути дітям із дорогою додому, коли на вулиці вже темно.
Цьогоріч в Україні вирішили здійснити другий потужний крок у наближенні шкільного процесу до правил та вимог, запроваджених у більшості країн Європи. Нагадаємо – першим таким «кроком» було облаштування туалетів усередині шкільних приміщень. Щоб сказати про успіхи при вирішенні «туалетного питання», то про це і не скажеш. Бо туалети у «стінах» школи є лише у половини навчальних закладів України. Так от, вслід за туалетами, настала черга шкільного харчування. Це питання взяла під свою опіку Перша леді України – дружина Президента держави. Але що буде із шкільним харчуванням – поки що ніхто достеменно не знає. Вимоги та новації, які вмістилися у меню, яке тепер розробляють аж на 4 тижні, дуже слушні, аргументовані і зумовлені турботою про стан здоров’я дітей.
Скільки ж можна калічити шлунки школярів щоденним споживанням двох-трьох булок, бургерів і всіляких інших «дурничок» із борошна та цукру? Відтепер головне гасло у школах – поменше солі та цукру і побільше овочів та фруктів (орієнтація на сезонність). Знову ж таки . відтепер шкільні їдальні повинні будуть експериментувати із багатьма продуктами, які раніше вважалися виключно екзотичними не лише у школі, але й удома. Горохове пюре, всілякі запіканки із безліччю приправ, а також сухофрукти, які мають бути обов’язковими у шкільному меню. Все це слід запроваджувати, порахувавши «до копійки» можливості батьків, які змушені будуть оплачувати нову «харчову» концепцію, яку так хвацько і заповзято створює Перша леді країни. Все це неабияк здорожчає дитячі обіди чи сніданки. Проте і це ще пів – біди. Сьогодні важливо, аби школи мали все необхідне для організації дитячого харчування. Причому і знову ж таки – йдеться не лише про заміну сардельок, сосисок м’ясом птиці чи яловичини, а про оснащення їдалень не лише посудом, виделками та ложками. Тепер на столі поряд із виделкою та ложкою має бути ніж, яким школяр має навчитися орудувати так само хвацько, як ручкою чи лінійкою . Окрім того, поряд із тарілками, виделками та ножами , мають бути і серветки. Ось такі наміри і плани на нинішній навчальний рік. Воно наче й супер, все це добре і потрібне, але, як завжди – все робиться поспіхом і навіть галопом. У дитсадочках нова харчова «концепція» запрацює із 1 січня наступного року, то тут ще є час грунтовніше підготуватися до харчового «модерну». А у школах та гімназіях України про «харчову» революцію заговорили тільки за десять днів до початку нового навчального року. Ну й піди та налагодь за тиждень-два кухонне господарство на новий лад і під нові раціони та технології. І знову ж таки, у школах, де навчається по 30-35 дітей в одному класі, взагалі неможливо налагодити та запровадити нову харчову «концепцію» хоча б на задовільному рівні. Адже і Перша леді, і наш головний шкільний гастрономічний ідеолог Євген Клопотенко орієнтувалися на ті країни, які найсуворіше дотримуються граничної кількості по 15-17 учнів у одному класі. І які ходять до школи і навчаються там лише в одну зміну.
Про це варто було поговорити під час традиційних серпневих нарад, якими чиновники знову і знову дивували вчительство, пропонуючи педагогам із усіх громад Житомирщини рейди і подорожі до Малина, або ж зібрання на житомирській «Спартак – Арені». Якщо так буде й надалі, у наступні роки серпневі конференції можуть відбутися у Камяному Селі, що у лісі під Олевськом, абож у відремонтованому найбільшому басейні Житомирщини – «Авангард». Це так, до прикладу, бо чиновницькі фантазії насправді за рік можуть такого натворити, що нинішні горохове пюре та «мак енд чіз» стануть просто невинною забавкою.
Сидір Ковпак
