Взимку кури знижують або припиняють несення яєць через зміну біоритмів, скорочення світлового дня, холоду та умов годівлі.
Про причини та умови, за яких можна стимулювати несення яєць, Суспільному розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як.
За словами Івана Хом’яка, кожен живий організм має внутрішній біологічний годинник, який реагує на зміну дня і ночі, сезонів та інших природних циклів.
“Історія того, чому кури не несуться взимку, з одного боку проста, а з іншого — цікава з позиції еволюційної генетики. Кожен живий організм має свій внутрішній біологічний годинник, який готує його до певних змін — дня і ночі, фаз місяця чи сезонів. Чому це цікаво у випадку з курми? Усі наші кури та їхні дикі родичі протягом останніх шести мільйонів років жили в джунглях Південно-Східної Азії і не мали знати, що таке холод чи морози. Але ця реакція в них збереглася. Ймовірно, вона дісталася від більш давніх предків із родини фазанових, які жили і в Європі, і на території тодішнього Сибіру, попри мільйони років життя в джунглях”, — пояснив Іван Хом’як.
Біолог розповів, що на те, чому кури перестають нестися, впливає кілька факторів. Для людей яйця є продуктом, а для курей — частиною періоду розмноження. За словами Івана Хом’яка, певні біологічні режими зберігаються у багатьох птахів, зокрема й у тих, що походять із вологих тропіків.
“Зазвичай ці режими пов’язані із сезонним линянням. Птахи линяють у певні періоди, і в цей час втрачають частину пір’я, а разом із ним і білок. Цей білок потрібно відновити, щоб сформувався новий пір’яний покрив. У багатьох куриних, зокрема й у тих, які живуть у нас, це спостерігається. Сезонне линяння — дуже енергозатратний процес, тому в цей період курці важче висиджувати потомство. Багато енергії йде саме на відновлення пір’яного покриву”, — сказав науковець.
Зі слів Івана Хом’яка, ще одним важливим фактором є тривалість світлового дня. Щоб курка неслася, їй потрібно 14–16 годин світла на добу.
“Взимку світловий день скорочується до 8–9 годин, і це стає сигналом для зміни біоритмів. На птахофабриках цю проблему вирішують за допомогою штучного освітлення, тому там кури несуться протягом усього року. Організм птиці реагує на скорочення світлового дня, що пов’язано з її еволюційним походженням. Кури є нащадками двоногих динозаврів — тероподів і відокремилися від них близько 66 мільйонів років тому. Ті види, які не мали реакції на скорочення світлового дня, після падіння метеорита на Юкатанський півострів і зміни клімату зникли. Натомість птахи, які мали цей режим, вижили. Відтоді в них збереглася еволюційна риса реагувати на скорочення світлового дня і переходити в інший режим”, — пояснив біолог.
Науковець розповів, що за таких умов організм курки переходить у своєрідний “режим очікування”: яєчники знижують активність, відбуваються гормональні зміни, і яйця не відкладаються. На цей процес також впливає низька температура.
“Курка є дуже теплокровною твариною — температура її тіла становить близько 41 градуса. За таких умов на обігрів тіла витрачається багато енергії. Коли в сільському курятнику температура знижується до 10–12 градусів, значна частина енергії йде на підтримання тепла, організм птиці починає економити енергію, і це впливає на несення яєць”, — сказав Іван Хом’як.
За словами біолога, четвертим чинником, який впливає на несення яєць, є харчування. Для нормального формування яєць курям потрібна різноманітна їжа — комахи, зелень, білки, мікроелементи, вітаміни та насамперед кальцій.
“У зимовий період цього часто бракує. Навіть якщо курей узимку обігрівають і забезпечують освітлення, через нестачу поживних речовин шкаралупа яєць може бути дуже тонкою. Таку тонку шкаралупу можна побачити і в окремих виробників, які економлять на кормах і дають мінімальний раціон. Літня шкаралупа значно міцніша, і щоб її розбити, потрібно докласти зусиль, тоді як узимку вона може роздавитися від звичайного струсу. Насамперед ідеться про нестачу кальцію, який потрібен для формування оболонки яйця, а також вітамінів та інших біологічно активних речовин”, — розказав науковець.
Іван Хом’як зазначив, що для стимулювання несення яєць узимку курям потрібно створити спеціальні умови.
“Щоб частково подолати або компенсувати давні еволюційні механізми, які сформувалися ще за часів давніх фазанових близько 23–30 мільйонів років тому, необхідне спеціальне штучне освітлення. Звичайне освітлення може не спрацювати, оскільки реакція організму відбувається лише на певні спектри світла. Також потрібне утеплення курятника — температура має бути вищою за 15 градусів, тепла вода і тепла їжа з додаванням овочів, вітамінних добавок і кальцію”, — сказав біолог.
Зі слів Івана Хом’яка, як джерело кальцію можна використовувати подрібнену яєчну шкаралупу або спеціальні кальцієві препарати, зокрема глюконат кальцію чи інші добавки. Саме комплекс таких заходів може частково компенсувати еволюційні механізми, через які кури взимку знижують репродуктивну активність.
