Сьогодні фраза чоловіка «Ми народили!» вже нікого не дивує. Партнерські пологи стали настільки звичними, що навіть в умовах великої війни військові шукають будь-яку можливість взяти коротку відпустку, аби тримати дружину за руку в найвідповідальніший момент. Проте не всі партнери витримують напругу пологового залу. Про те, кого краще брати із собою на пологи та які курйози трапляються з непідготовленими татусями, Газета “Субота” розпитала завідувачку пологовим відділенням Житомирського обласного перинатального центру Марину Тищенко.
Тільки сама породілля має визначити, кого взяти на пологи
– Марина Юріївна, який процент від усіх пологів становлять партнерські пологи?
– У перший рік повномасштабної війни, незважаючи на те, що багато чоловіків пішло у лави ЗСУ і чимало сімей були розділені війною, кількість партнерських пологів у перинатальному центрі складала майже 50 відсотків. А у 2025 році ця цифра виросла до 80 відсотків. Більшість військових намагаються вчасно брати відпустки і приїжджають до дружин на пологи. Інші приїжджають одразу після народження дитини. Породіллі на пологи беруть не тільки чоловіків, а і матерів, свекрух та сестер. Саме породілля визначає, кого бажає бачити біля себе під час пологів. Це повинна бути людина, яка може надати моральну, психологічну та фізичну підтримку. Дуже добре, якщо це жінка, яка сама має дітей, має свій досвід пологів, добре розуміє породіллю і знає, чим і як допомогти.
– Які функції покладаються на партнера?
– Перед пологами майбутні партнери разом з породіллями мають пройти підготовчі заняття, щоб діяти правильно і ефективно. По-перше, партнер повинен морально підтримати породіллю, що, повірте, дуже важливо. Жінку треба відволікти від її страхів та болю, тому чоловік розповідає їй усілякі смішні історії, гладить, цілує, шепоче на вушко ніжні слова. А ще намагається полегшити біль: масажує спинку, плечі, допомагає прийняти зручну позу, а якщо жінці нестерпно боляче і потрібно за щось ухопитися, то цілком підійдуть сильні чоловічі плечі. Крім того, під час пологів можуть виникати гострі моменти. Наприклад, коли у жінки відмічається слабкість пологової діяльності: перейми ідуть, але дуже в’яло і динаміки пологів немає, тоді потрібно вирішувати питання щодо застосування “Окситоцину” – препарату, який посилює перейми і прискорює відкриття матки. Ще одна критична ситуація – коли лікар фіксує погіршення внутрішньоутробного стану дитини. Тоді він пропонує або кесарський ростин, або вагінальні пологи із застосуванням допоміжних оперативних технологій, наприклад вакуум-екстракцію плоду. В таких ситуаціях лікарю треба дуже швидко прийняти рішення, а для цього потрібна згода породіллі, яка вже знесилена переймами і не завжди адекватно сприймає ситуацію. Саме в такі хвилини вкрай важлива думка і порада партнера, якому жінка повністю довіряє і до якого прислухається.
– Наскільки часто доводиться приймати роди у неповнолітніх дівчат?
– Зараз не рідкість, коли народжують у 16-18 років, хоча бувають і випадки пологів у 14-ть. В такій ситуації дуже бажано, щоб поряд була саме мама, адже чоловіки часто самі дуже юні, і їм через вік досить важко зрозуміти ситуацію, а мама завжди знає, коли і як підтримати доньку. Але буває так, що юна породілля у момент пологів залишається сама, і тоді нам – персоналу по-жіночому дуже боляче за цю дитину, яку всі покинули у найскладнішій момент життя.
“Ми з дружиною вже годину у лікарні, а пологів немає!”
– Чи всі чоловіки-партнери справляються з поставленою задачею? Адже пологи, особливо довгі і складні, потребують від них неабиякої витримки.
– Якщо чоловік справді хоче допомогти дружині, він зуміє налаштуватися і все витримає. А якщо він морально не готовий, то ми готуємо його прямо під час пологів. Пояснюємо, що і як потрібно робити. Наприклад, слідкувати за показаннями серцебиття дитини на спеціальній апаратурі, рахувати перейми жінки, заспокоювати її і так далі. В такі моменти наша задача ускладнюється тим, що ми повинні адаптувати партнера до пологів. Деякі чоловіки самі або на прохання дружини виходять з пологової зали на момент потуг дружини, а потім з великою радістю залітають у зал, коли чують крик новонародженого.
– Які нестандартні випадки траплялися з партнерами під час пологів?
– Колись був такий випадок. Під час переймів дружини ми почули якісь незрозумілі звуки – їх видавав чоловік, який сидів поряд. А потім побачили, що він якось бочком все нижче клониться на ліжко – втрачає свідомість. Тоді ми його просто поклали на ліжко та переключилися на породіллю. Просто цей тато був ще зовсім юний і не зміг впоратись з емоціями і страхами.
Ще один випадок. Народжувала дівчинка років 16, а поруч із нею – чоловік років 18-ти. Обидва не були готові до майбутніх пологів. Поки перейми були слабкі, обидва якось трималися, але коли біль став сильнішим і породілля стала голосно кричати, її партнер замість того, щоб заспокоювати, почав сам на неї кричати, матюкатися і мало не бити. Лікар був шокований таким поворотом справи і викликав на допомогу психотерапевта. Той одразу почав терти породіллі спинку, розповів смішний анекдот, умовляв, заспокоював і в результаті пологи пройшли успішно.
Якось на пологи залишилася свекруха, оскільки чоловік породіллі не зміг вирватися з роботи. Свекруха настільки нервувала, що навпаки породіллі довелося її постійно заспокоювати: “Мамо, не нервуйте, все буде нормально”.
Ще один сюжет із життя. О дев’ятій ранку у перинатальному центрі «перезмінка», у коридорах багато медпрацівників. Раптом із палати вискакує чоловік породіллі і кидається до лікаря з криком: «Що робити? Ми з дружиною вже годину в пологовому будинку, а пологів немає!” Він так хвилювався і панікував, що лікар порадив йому вийти на свіже повітря. Той з радістю вибіг на вулицю і повернувся тільки через чотири години, коли пологи вже завершилися. Було видно, що чоловік щасливий, що обійшлися без нього, і весь цей кошмар для нього уже скінчився.
Поспілкувавшись із вагітними жінками перинатального центру, журналістка почула різні думки щодо партнерських пологів разом із чоловіком. Наприклад, таке: «Дружині не можна розкривати чоловікові усі свої карти. У жінці має залишатися загадка. Нехай процес пологів для мого чоловіка залишиться таємницею, відомою тільки мені». Ще одна вагітна зауважила: “Не хочу, щоб чоловік побачив мене з витріщеними від болю очима, виючою, немов вовчиця. Це може в подальшому негативно сказатися на його почуттях до мене”. А вагітна на 9-му місяці Валентина зізналася: «Мій чоловік має дуже нестійку психіку. Його взяти на пологи було б просто божевіллям». Всі троє вирішили, що народжуватимуть у присутності своїх мам… Але більшість породіль все ж таки хочуть задіяти свою «другу половину».
Хочете знати більше про те, чим живе область та світ? Отримуйте оперативні сповіщення у нашому Telegram або читайте нас у Facebook. Тільки найважливіше та найцікавіше!
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
