Крик душі

Через непогоду Коростишів став ізольований і повністю відрізаний від зовнішнього сполучення

Через ожеледицю на непосипане дорожнє полотно Житомир і вся Житомирщина опинилися в “льодових” заручниках:

УВАГА!!!
У нас в місті апокаліпсис.
Коростишів ізольований і повністю відрізаний від зовнішнього сполучення. З 16 до 18 години намагалась виїхати до Києва. І,до речі,не я одна, бажаючих нарахувала 18 чоловік. З них троє дітей,віком від 3 до 7 років, четверо студентів,що мріяли добратись до Радомишля, двоє військових, які дуже хотіли в Брусилів, дві жіночки, що працюють в Києві в якомусь ресторані і їх зміна розпочинається о 8 вечора. Багато людей приходили, чекали і йшли геть, бо ні автобусів,ні маршруток на Київ не було зовсім. Зупинити попутню машину було теж неможливо, ніхто не зупинявся,бо,зрозуміло,що це були тільки місцеві автомобілі. До речі, в напрямку Житомира теж ніякого громадського транспорту не було.
Весь той гурт потенційних пасажирів стояв і чекав, марно вдивляючись в мерехтіння фар, бо потрібно було їхати. Дуже треба. Кому додому, кому на роботу, а кому в невідкладних справах,що завтра зранку чекають у столиці.
І тут …. о диво!!…зупинився автомобіль, вийшла жінка і сказала,щоб ми всі не чекали, бо через Коростишів з Житомира весь громадський транспорт їде по об’їздній, бо ніхто не посипав дорожнє полотно на тому підйомі в районі Стрижівки.
От і все…як завжди, зима,а з нею й ожеледиця, прийшли в наше місто зненацька. Люди не можуть сюди ні доїхати, ні виїхати. Сьогодні я почула багато чудово – прекрасних слів на адресу Кохана, і “прочіх” Денисовців.
Я намагалась телефонувати і в міськраду, і в райдержадміністрацію, але там повний штиль. Там робочий день добіг до кінця і всі роз’їхались. Ну а шо? В нас все зашибісь добре. А те, що йде крижаний дощ і дорога – це суцільний каток, то не їх справа. Вони, як героїня роману “Унесённые ветром”, Скарлетт О’Хара, подумають про це завтра. А може, післязавтра,а потім воно якось буде.
Слухайте ви, діячі, ви всі там маєте якусь людську совість? Ви хоч чимось переймаєтесь, керманичі доморощені? Ви хоч щось бачите, ви чуєте людей? Ви керуєте містом і районом вже не один рік, ви чого там чекаєте? Місцевого повстання, місцевої революції, перекриття доріг? Які примарні надії ви там плекаєте?
Дайте відповідь: завтра можна буде виїхати з нашого “портового”міста громадським транспортом, як добратись звідси до Радомишля, Брусилова та Києва?
Якщо ви,наші дорогі-предорогі керманичі, не знаєте відповіді, то є такий чудовий лайфхак, спеціально для коростишівських високо-превисокопосадовців: грузіть свої машинки пісочком, мандруйте на той підйом до Стрижівки, хапайте лопати і приведіть до ладу дорожнє полотно. Щоб люди змогли завтра потрапити і до Києва, і до Житомира. А якщо і на це не здатні, то їдьте прямо зараз до автостанції, колишньої до речі, та розвозьте людей, що прямо гибнуть на тому шляху, перетворившись в крижаних бурульок. Через ваше недолуге керівництво люди страждають. Ви розумієте це чи ні? Не вмієте, чи не можете організувати інфраструктуру і логістику, то йдіть геть!!!
Нам не потрібні ренегати і манкурти, нам потрібні ті, хто піклюється про комфортне проживання в нашому БАГАТОМУ місті.

Оксана Данілова

Схожі матеріали

Лютий 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829