Він дуже хотів би поспілкуватися з інженерами заводу, де виробляють зброю, бо хоче підказати, що вдосконалити.
Світовий рекорд зі знищення броньованої техніки з “Джавеліна” “встановив” Олександр Петлінський, який з американського ракетного комплексу за день знищив 6 цілей. Такий результат не показував жоден військовий ані в Україні, ані в інших країнах світу.
Після того, як про українського гранатометника написало популярне видання в США, його цитував Джо Байден. Олександр зараз проходить реабілітацію через травмовану руку, а в рідному селищі йому не дають проходу – він місцева знаменитість.
24 лютого, коли Росія пішла у повномасштабний наступ на Україну, Олександр Петлінський був у навчальному центрі, бо ж від 2014 року на захисті країни. Їм тільки почали викладати теорію, як працює установка “Джавелін”, і він встиг зробити кілька пробних пусків.
Через два дні його викликали на позиції в районі Енергодара і він почав переконувати своє командування, що зможе працювати з “Джавеліном”. “Дали одну установку. Дали мені з поправкою, що от тобі три ракети, якщо результат нуль, або він буде такий собі, то установку в тебе забирають, але 4-5 ракет на склад дали”, – пригадує Саша.
Вже за кілька днів до їхньої позиції виходить колона ворожої техніки, тобі його першою ціллю стає танк. “Адреналін! Незнання вийде чи ні, як воно полетить. Це я зараз розказую і в мене емоції бурлять, а це було настільки емоційно. Я зробив пуск, по інструкції треба тікати, а я стою, як дитини, з відкритим ротом – влучив чи ні”, – розповідає боєць.
Танк загорівся, а далі була ціль БМП, третя – зенітна установка. “5-7 хвилин і три одиниці, після чого наші мали змогу відійти”, – пригадує боєць.
Олександру везуть зі складу резервні ракети, він нищить дві наступні броньовані машини. Однак їхню групу відстежує ворожий коптер і в посадку влітає БМП. “Він починає стріляти по всьому, що рухається, я добігаю до машини, беру ракету, він поцілив, вилітає скло. Я розумію, якщо я зараз не зроблю, то можливо з цієї посадки ніхто не вийде”, – розповідає про свої тодішні переживання військовий.
Сашко сідає посеред дороги, заряджає шосту ракету і вирішує випустити її з максимально короткої відстані, на пуск ракети потрібно 30 секунд. “Ці 30 секунд – вони такі повільні, я в деталях бачу, як цей БТР повертає на мене пушку. Я стріляю навісною, попадаю в правий крайній борт, прошиває борт, відриває скати. Це було 6 знищених і одна підбита це було за день”, – описує деталі Олександр.
Це був найтяжчий бій в його житті, він тривав кілька днів. Тоді він записав два голосових повідомлення братові і дружині. “Я прощався з родиною, брата просив в разі неповернення, щоб за сином подивився. Я на 90% був упевнений, що ми не вийдемо, ми були в оточені, ми ударна група, ми стримуємо противника, щоб відійшли наші”, – каже він.
Його дружина за 600 кілометрів від Запоріжжя на Вінниччині намагається відкрити повідомлення, але марно. Вона так і не почула те прощальне повідомлення. Вони не дійшли ні їй, ні братові. Через кілька днів Сашко вийшов на зв’язок. Після того трофейного бою у Олександра більше не має обмежень на ракети до “Джавелінів”. “Комбриг потис мені руку і сказав, що в тебе на ракети безлім, скільки відпрацюєш, стільки доставимо”, – ділиться боєць.
До нього на позиції приїздили журналісти з популярного американського видання. Виявилося, що у світі жодна людина за один день ніколи не вражала 6 цілей із “Джавеліна”, тому Сашко на цей час світовий рекордсмен. Після виходу статті у Wall Street Journal про українського гранатометника з позивним “Айдар” його процитував Джо Байден під час візиту на завод, що виробляє протитанкові ракетні комплекси. “Без Javelin дуже важко було б зупинити ворога, що наступає”. Цієї зброї торкалися ваші руки й руки українських героїв. І це дало чудовий результат”, – тоді сказав американський президент.
“Мені скидають посиланням, і мені ротний каже, Сашо, тебе Байден цитував, я так, як Байден? Для мене це було здивування”, – сміється Саша.
Він дуже хотів би поспілкуватися з інженерами заводу, де виробляють зброю. “В мене великий список до “Джавеліна”, що можна покращити”, – переконує боєць.
Чим менше вдома натяків на війну, тим краще, каже Олександр. Йому дуже прикро, що його 4-річний син знає, що таке повітряні тривоги, і з якими ризиками пов’язана татова робота. Коли доводиться прощатися з дитиною, ще дуже тяжко витримати, каже Сашко. “Мені тяжко їхати з дому. Те, що він розуміє, куди я їду, мені важко. Він сяде, плаче, в мене серце кров’ю обливається. Дружина весь час плаче, куди б я не їхав, чи в частину, чи на війну, чи папірця забрати”, – каже чоловік.
Олександр Петлінський має дуже зрозумілі усім українцям мрії – добудувати дім, мати доньку, відкрити свою справу зі збирання тракторів і щоб у садку з’явилися молоді яблуні.
Але все це може втілитися в життя тільки після нашої перемоги на полі бою, вважає Олександр. Після реабілітації світовий рекордсмен з ураження броньованих цілей із “Джавелна” повернеться на своїй позиції, щоб наближати час, коли українці зможуть не просто виживати, а здійснювати свої мрії.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
