На одному з осушених боліт Житомирщини оселилися бобри. Вони облаштували загати, завдяки яким вода затримується у старих меліоративних каналах. Тепер цю територію разом зі старими лісами, вологими луками та іншими болотами хочуть узяти під охорону. Але створення чотирьох заказників загальною площею майже 3100 гектарів досі не погодили.
За інформацією WWF-Україна, державне підприємство «Ліси України» відмовляє у погодженні створення заказників «Лубенець-1», «Лубенець-2», «Очна» та «Ліси долини Жерева». Серед наведених підприємством причин — заплановані рубки, господарське використання лісу та можливий видобуток торфу.
Природоохоронці намагаються домогтися охоронного статусу для цих земель із 2024 року. За цей час вони доопрацьовували документи й навіть зменшили площі майбутніх заказників, залишивши найцінніші ділянки. Останню відмову, за повідомленням WWF, отримали в січні 2026 року.
Болото, яке почали відновлювати бобри
Одна з територій, за яку виступають екологи, має назву «Очна». Це сфагнове болото із соснами, стиглими дубовими, березовими та чорновільховими лісами.
Колись частину цієї місцевості осушували. Вода відводилася через меліоративні канали, змінюючи природний стан болотної екосистеми. Згодом тут оселилися бобри, які почали споруджувати загати.
Їхні споруди затримують воду, підтримуючи вологість заболоченої території. Так бобри допомагають відновлювати водний режим без спеціальних інженерних робіт.
На болоті дослідники виявили росичку середню — комахоїдну рослину, яка росте у вологих місцях. Тут також трапляються шейхцерія болотна та зозульки бузинові. Усі три види занесені до Червоної книги України.
Саме такі ділянки науковці пропонують зберегти у складі майбутнього заказника «Очна».
Що знайшли на інших територіях
Заказники «Лубенець-1» і «Лубенець-2» пропонують створити для охорони лісових боліт та вологих заболочених луків. Тут росте шолудивник королівський, занесений до Червоної книги України, та осока багнова, яка перебуває під регіональною охороною на Житомирщині.
Ще одна цінна територія розташована між річками Жеревом і Гнилушею. Майбутній заказник має називатися «Ліси долини Жерева».
Тут зберігся великий масив переважно листяних лісів. Серед них — відкрите обводнене болото, де також є поселення бобрів. Науковці знайшли коручку чемерникоподібну, шпажник черепитчастий і пухирник малий.
Усі чотири території важливі й для тварин. Під час обстежень фахівці виявили токовища тетеруків, місця гніздування сірих журавлів та сорокопудів сірих.
У молодих березових лісах влітку трапляється лось. А на болотах дослідники помітили сліди зайця білого — рідкісного для України виду, який мешкає у північних лісових і болотних ландшафтах.
Чому лісівники не погоджують заказники
У WWF-Україна повідомляють, що ДП «Ліси України» обґрунтовує відмови кількома причинами.
Серед них — заплановані на окремих ділянках рубки головного користування. Підприємство також посилається на економічне значення заготівлі деревини, наявність інших заповідних територій у відповідних надлісництвах та плани видобування торфу.
Природоохоронці з такими аргументами не погоджуються. Вони наголошують, що йдеться про найцінніші ділянки, де збереглися рідкісні рослини, старі ліси та природні болота.
Частина земель, запропонованих для створення заказників, є заболоченою або радіаційно забрудненою. WWF вважає, що надання їм охоронного статусу не матиме суттєвого впливу на економіку регіону.
За оцінкою організації, природно-заповідний фонд займає менш як 5% площі Житомирської області.
Водночас приклади погодження цінних природних територій у регіоні вже є. Наприкінці 2023 року обласна рада ухвалила рішення про створення пралісової пам’ятки природи «Народицька» площею 22,9 гектара. Ці ліси пережили масштабні пожежі 2020 року. Про створення пам’ятки природи «Народицька» раніше повідомляла Субота Онлайн.
Що змінює нова постанова про торфовища
Окреме питання у суперечці стосується можливого видобування торфу.
6 травня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №579 про правовий режим земель під торфовищами. Вона визначає перелік дозволених видів цільового призначення таких земель і встановлює спеціальні правила їх використання.
Основні положення постанови набудуть чинності 9 березня 2027 року. Окремі норми, що стосуються підготовки кадастрових даних, почали діяти раніше.
Цей документ регулює використання земель під торфовищами, тоді як створення заказників передбачає окрему процедуру надання природоохоронного статусу.
Навіщо зберігати болота Полісся
Болота утримують значні запаси води в торфі та ґрунті. Вони впливають на рівень ґрунтових вод, підтримують вологість прилеглих територій і створюють умови для існування рослин та тварин, які погано пристосовані до осушення.
Коли болото осушують, змінюється його водний режим. Висохлий торф стає вразливішим до пожеж, а природні запаси вологи можуть виснажуватися.
Для півночі Житомирщини, де великі території займають заболочені ліси та торфовища, збереження таких природних комплексів має особливе значення.
WWF-Україна закликає ДП «Ліси України» погодити створення всіх чотирьох заказників і висловлює готовність разом із лісівниками та науковцями опрацювати конкретні умови їх охорони.
Хочете більше цікавих новин і корисних матеріалів?
Підписуйтеся на «Субота Онлайн» у Telegram або Facebook.
