Біля 13 водойм і свердловин не визначили охоронні межі — Довбиську раду зобов’язав суд

Біля 13 водойм Довбиської громади на Житомирщині не встановили на місцевості межі прибережних захисних смуг. Схожа проблема виникла й навколо артезіанських свердловин, звідки отримують підземну воду. Екологи виявили порушення ще влітку 2024 року, а тепер зобов’язати селищну раду діяти довелося через суд.

28 жовтня 2026 року Житомирський окружний адміністративний суд задовольнив позов Державної екологічної інспекції Поліського округу до Довбиської селищної ради Звягельського району. Про це повідомила екоінспекція 2 листопада.

Йдеться про території, де діють особливі правила використання землі, покликані захищати водойми та джерела водопостачання. Їхні межі мають бути визначені на місцевості, а відомості про них — внесені до Державного земельного кадастру.

Порушення виявили ще два роки тому

15 липня 2024 року інспектори під час перевірки встановили, що Довбиська селищна рада не забезпечила належного оформлення захисних територій.

За даними ДЕІ, у громаді розташовано 13 водних об’єктів загальною площею водного дзеркала 12,59 гектара. Навколо них не були встановлені на місцевості межі прибережних захисних смуг. Аналогічні недоліки стосувалися зон санітарної охорони артезіанських свердловин.

Інспекція видала селищній раді вимогу усунути порушення. Проте під час судового розгляду доказів виконання цієї вимоги не надали.

Суд визнав бездіяльність селищної ради протиправною та зобов’язав її визначити відповідні межі й внести інформацію до земельного кадастру.

Що це означає для власників землі біля водойм

Прибережна захисна смуга — це територія вздовж берега, на якій діють спеціальні природоохоронні обмеження. Вони потрібні, щоб уберегти воду від забруднення, засмічення та інших наслідків господарської діяльності.

Наприклад, Водний кодекс України передбачає обмеження на розорювання таких земель, використання добрив і пестицидів, миття автомобілів, облаштування звалищ та будівництво. Для окремих видів робіт і споруд закон встановлює винятки.

Коли межі визначені та відображені в кадастрі, власникам і користувачам ділянок легше з’ясувати, які обмеження стосуються конкретної території. Водночас природоохоронні вимоги діють і до завершення оформлення меж.

Окреме значення мають зони санітарної охорони артезіанських свердловин. Вони покликані запобігати потраплянню забруднень до підземних джерел водопостачання.

Подібне рішення суду вже стосувалося Бердичівської громади

Проблема оформлення захисних територій виникала й в інших громадах області. Раніше Субота Онлайн розповідала про судову справу щодо 25 водойм і 49 свердловин у Бердичівській громаді. Там предметом спору також стало встановлення природоохоронних меж.

У Довбиській громаді тепер потрібно виконати дві пов’язані роботи: визначити на місцевості захисні смуги біля водойм і санітарні зони навколо свердловин, а потім відобразити ці території в державному кадастрі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Бердичівській громаді 25 водойм і 49 свердловин залишилися без встановлених захисних меж — суд визнав бездіяльність виконкому

Чому суд визнав бездіяльність Бердичівського виконкому щодо захисних меж і які аргументи наводила місцева влада

Наразі рішення щодо Довбиської селищної ради ухвалене судом першої інстанції. Воно набере законної сили після завершення строку оскарження, якщо апеляцію не подадуть, або після апеляційного розгляду.