У Бердичівській громаді межі прибережних захисних смуг 25 водних об’єктів та зони санітарної охорони навколо 49 артезіанських свердловин не були встановлені в натурі. Житомирський окружний адміністративний суд визнав бездіяльність виконавчого комітету Бердичівської міської ради протиправною.
Про рішення суду 23 вересня повідомила Державна екологічна інспекція Поліського округу. Йдеться про два водосховища і 23 ставки загальною площею водного дзеркала 239,7429 га, а також 49 артезіанських свердловин МКП «Бердичівводоканал».
Проблему виявили ще під час планової перевірки виконкому. За матеріалами судового рішення у справі №240/23280/25, 21 березня 2025 року екоінспектори склали акт перевірки, а 24 березня видали вимогу про усунення порушень.
Інспекція встановила, що документацію із землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг і зон санітарної охорони не розробили, самі межі на місцевості не встановили, а відомості про відповідні обмеження не внесли до Державного земельного кадастру.
Що відповідав Бердичівський виконком
Виконавчий комітет заперечував проти задоволення позову. У суді зазначали, що межі прибережних захисних смуг у самому Бердичеві визначені Генеральним планом міста 2015 року та Планом зонування території 2018 року.
Щодо приєднаних сіл Скраглівка та Підгородне виконком посилався на затверджену технічну документацію з інвентаризації земель для догляду за водними об’єктами. Також міськрада у вересні 2025 року надала дозвіл на розроблення комплексного плану просторового розвитку громади.
Ще одним аргументом стало фінансування. Виконком вказував, що під час воєнного стану кошти місцевого бюджету насамперед спрямовують на оборонні та соціальні потреби. Також відповідач наголошував, що законодавством не встановлено конкретного граничного строку для внесення таких відомостей до кадастру.
Попри ці заперечення, суд позов Державної екологічної інспекції задовольнив.
Що зобов’язав зробити суд
Виконком має забезпечити розроблення землевпорядної документації для встановлення в натурі меж прибережних захисних смуг водних об’єктів та зон санітарної охорони навколо артезіанських свердловин.
Після цього відомості про відповідні обмеження у використанні земель мають бути внесені до Державного земельного кадастру.
Суд виходив із того, що організація та здійснення землеустрою належать до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування, а встановлення таких меж є складовою охорони водних ресурсів.
Це не перша судова історія довкола водних ресурсів Бердичева. Раніше «Субота Онлайн» розповідала, як місцеве ТОВ «КЕС» сплатило понад 537 тисяч гривень за забруднення річки Гнилоп’ять.
Рішення у нинішній справі Житомирський окружний адміністративний суд ухвалив 16 вересня 2026 року. Воно може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів із дня складення повного рішення.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
