Втеча міського голови від проблем міста – хто врятує від звільнення 42 медсестер?
З приходом коронавірусу навчилися цінувати працю медпрацівників.
Мало не щодня ми дякуємо нашим янголам у білих халатах, за їх самовіддану працю. Лише зараз ми зрозуміли наскільки важливою є професія лікаря та медперсоналу, адже саме вони щодня наражають себе на небезпеку, рятуючи наші життя.
Не перестає дякувати медикам і наша влада, але – тільки на святах, і сторінках соц.мереж. В реальному житті на важку працю наших медиків всім начхати, адже їх готові викинути на вулицю і це не лише припущення, а вже факт. Так як тринадцять працівників КНП «ЦПМСД» Бердичівської міської ради вже офіційно повідомлені про звільнення у письмовій формі, на черзі ще 29 медиків., які усно попереджені.
Як депутат житомирської обл.ради, переконана що ми не можемо розкидатися мед. працівниками у період епідемії коронавірусу, коли на рахунку кожен працівник.
Ці люди підійшли до мене з колективним зверненням, шукаючи останню надію, також дякую Тетяні Примак – волонтеру, яка опублікувала на своїй сторінці цю проблему, привертаючи громадськість та закликаючи усіх допомогти.
Провела особисту зустріч з людьми та керівником, головним бухгалтером даного закладу, з метою вирішення даної проблеми. Мене обурює той факт, що звільняють простих людей, яким немає чим годувати сім’ї. При цьому залишаючи керівну ланку, які отримають заробітну плату у десятки тисяч гривень. За оклад одного такого зама можна утримувати 6 мед. працівників, від праці яких буде набагато більше користі. Вирішити проблему можна за рахунок підтримки програм міського бюджету, на що звернула увагу НСЗУ у своїх роз’ясненнях на звернення КНП «ЦПМСД».
Приблизна дотація складає 4 млн. грн, яких вистачить на рік, для того щоб не звільняти людей. Також звертаю вашу увагу, що 800 тис. буде повернуто до бюджету міста, як надходження із заробітної плати(ПДФО), тобто реально потрібно близько 3 млн.грн і це при тому що бюджет міста Бердичів складає приблизно 470 млн. грн на рік(власні кошти без субвенції).
Саме тому я хотіла подати депутатське звернення на ім’я міського голови Сергія Орлюка та особисто обговорити з ним шляхи вирішення даного питання. На жаль, діалог не відбувся. У відповідь я почула істеричний крик, який не личить міському голові. Особисті образи у свій бік. А що стало найбільш неочікуваним – Сергій Орлюк втік від мене на очах своїх підлеглих, це все добре видно на відео нижче. Мені здається, так не втікав від Гури навіть В. К. Мазур.
То скажіть мені, що це за мер, який боїться жінки??? – Моя думка. Він обраний громадою представляти та захищати їх інтереси, а не звільняти людей у період пандемії, червоної зони та опалювального сезону з захмарними платіжками, які його система в цьому році підняла.
Своє звернення я все-одно зареєструвала. У ньому я вимагаю скликати громадську раду та мед. депутатську комісію по вирішенню даного питання та збереженню робочих місць людям. І хоче він чи не хоче, але мусить, як міський голова, дати на нього відповідь. У свою чергу я не зупиняюсь на цьому, а буду стукати у всі двері, щоб допомогти людям вижити.
А якщо міський голова хоче йти проти людей, то ми змусимо його піти геть! Все вище написане є моєю особистою думкою.
З повагою ваша Наталія Онуфрієнко та уся моя команда
У коментарях бердичівляни пишуть наступне:
