Нині триває період цвітіння амброзії.
Журналісти у Житомирі помітили кущі цієї рослини неподалік житлових будинків та шкіл і дізналися у спеціалістів, чому рослина небезпечна для людей і тварин, як вона впливає на довкілля та що робити, щоб зменшити її поширення.
Кореспонденти Суспільного Житомир зібрали коментарі фахівців про амброзію: лікарка-алерголог Ірина Сосіна розповіла про симптоми та лікування алергії, науковець Іван Хом’як пояснив, чому рослина швидко розростається та пригнічує інші культури, лікарка ветеринарної медицини Антоніна Андрієвська розповіла про небезпеку пилку для тварин, а інспекторка з охорони навколишнього природного середовища Тетяна Венгловська — про програми контролю та боротьби з бур’яном.
Лікарка-алерголог Ірина Сосіна Суспільному повідомила, що симптоми алергії виникають у період цвітіння амброзії — з кінця липня до кінця вересня, а за теплої погоди можуть зберігатися й у жовтні.
“Алергія на амброзію може проявлятися закладеністю носа, чханням, сльозотечею, свербінням очей та носа, рідкими виділеннями з носа, нападами кашлю, а у тяжких випадках — нападами бронхіальної астми”, — пояснила Ірина Сосіна.
За словами лікарки-алерголога, окремих груп ризику саме алергії на амброзію немає — схильність до алергій загалом передається генетично. Якщо один із батьків алергік, ризик становить близько 45%, якщо обидва — значно вищий. Симптоми алергії часто плутають із ГРВІ, але на відміну від застуди, вони тривають понад 10 днів і не супроводжуються підвищенням температури. У таких випадках не варто самостійно приймати антибіотики.
“Лікування призначає спеціаліст. Зазвичай це антигістамінні препарати, сольові спреї для промивання носа, іноді — назальні глюкокортикостероїди. Додатково можуть допомогти гомеопатичні засоби. Діагноз можна поставити навіть у період пилкування — за допомогою аналізу крові на імуноглобулін. У цей час, окрім амброзії, пилкують полин, лобода, соняшник та інші бур’яни, тож визначити алергію лише на амброзію складно. Шкірні тести проводять після завершення сезону — зазвичай із початку листопада до кінця лютого-березня”, — сказала Сосіна.
Ірина Сосіна також зазначила, що під час пилкування амброзії слід уникати продуктів, які можуть викликати перехресну алергію через схожі білки — мед, горіхи, дині, кавуни, селера. Це може полегшити перебіг хвороби.
“Метод лікування, який впливає на причину, є специфічна імунотерапія — поступове введення алергену у зростаючих дозах протягом до трьох років, що значно зменшує прояви алергії. Суттєво покращується стан. Для захисту в сезон пилкування раджу закривати вікна й двері, після повернення додому — одразу приймати душ, змінювати одяг і мити голову. Алергени слід змивати з тіла та волосся і не лягати спати з волоссям, у якому залишився пилок, щоб не вдихати його під час сну. Проводити вологе прибирання та використовувати фільтри у приміщеннях”, — розказала лікарка-алерголог.
Кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як у коментарі Суспільному пояснив, чому амброзія так швидко поширюється та пригнічує інші рослини.
“Щоб пояснити переваги амброзії, треба звернутися до класичної науки екології. Кожен живий організм має свою стратегію виживання та адаптації. Часто організм обирає: або виробляти багато насіння, або бути витривалим, або бути сильним конкурентом. Амброзії пощастило: вона поєднує кілька стратегій одночасно, хоча вони зазвичай взаємовиключні”, — сказав науковець.
Зі слів Івана Хом’яка, амброзія виділяє до 40 тисяч насінин, які можуть зберігати здатність до проростання протягом 10–40 років. Вона виживає там, де інші рослини гинуть, наприклад на кар’єрах, порушених ґрунтах, у лісостепу та степу.
“Ми бачимо її на полях серед сходів кукурудзи або пшениці. В деяких місцях вона може рости до двох метрів і давати до 10 тонн фітомаси на гектар. Для порівняння, гарний сінокос дає 4–5 тонн на гектар. Вона дуже агресивна рослина. Коренева система амброзії може досягати 4 метрів і ефективно поглинати воду та поживні речовини. Щоб утворити одну тонну сухої речовини, рослина витягує з ґрунту близько 950 тонн води та значні кількості калію й фосфору”, — пояснив біолог.
Науковець розповів, що амброзія пригнічує урожай культурних рослин на 30–50%, а також інші бур’яни.
“Вона виділяє речовину — секвітерпеноїд, яка пригнічує проростання інших рослин. Це свого роду хімічна зброя”, — сказав Хом’як.
Щодо боротьби з амброзією, зі слів Івана Хом’яка, нині популярним є використання висококонцентрованої солі.
“Випалювання сіллю знищує не тільки амброзію, а й усю іншу рослинність. Але ж насіння амброзії може чекати свого моменту і прорости через 10–40 років”, — пояснив біолог.
За словами науковця, найбільш ефективні заходи — це ручне виполювання на маленьких ділянках, сівозміна та зменшення вразливих екосистем у межах населених пунктів.
“Якщо у вас амброзія на городі або у дворі, найкраще виполювати її вручну. Це займе десятиліття, але допоможе зменшити її поширення. Також треба слідкувати за вразливими екосистемами — недоглянуті узбіччя, витоптані зелені насадження. Моніторинг тут має бути не за самою рослиною, а за вразливими екосистемами. Це єдине, що ми можемо зробити — зменшити її концентрацію та навчитися жити при постійній загрозі. Можливо, колись біохіміки знайдуть засіб, який знищуватиме амброзію, не шкодячи іншим рослинам”, — підкреслив науковець.
Лікарка ветеринарної медицини Антоніна Андрієвська розповіла, що пилок амброзії є алергеном як для людини, так і для тварин.
“Пилок амброзії можна вдихнути, і це швидко викликає набряк слизової оболонки дихальних шляхів, утруднення дихання, задишку, тахікардію. В залежності від кількості алергену та чутливості конкретної тварини реакція може бути від легкого чхання до анафілактичного шоку чи зупинки серця. Пилок також може залишатися на хутрі або шкірі та поступово проникати в організм, погіршуючи стан і викликаючи свербіж, почервоніння та набряк шкіри”, — сказала Антоніна Андрієвська.
Лікарка ветеринарної медицини радить:
1. Уникати контакту з отруйними рослинами:
- Не висаджуйте на прибудинкових територіях чи приватних помешканнях отруйні для тварин рослини, як-от кали, лілії, наперсточники, проліски, конвалію.
- Боріться з розростанням борщівника та амброзії.
2. Контролювати перебування тварини на вулиці:
- Уникайте “самовигулу”.
- Уникайте прогулянок там, де є отруйні рослини.
3. Якщо тварина контактувала з отруйною рослиною:
- При важкому стані: утруднене дихання, задишка, тахікардія; більше 40–45 дихальних рухів за хвилину; бліді або синюшні слизові оболонки.
Дія: терміново звернутися до лікаря, самостійно допомогти не вдасться.
- Якщо стан стабільний, але є симптоми: чхання, свербіж шкіри, почервоніння кон’юнктиви.
Дія: помити тварину шампунем для тварин (людські не підходять); промити очі та носові ходи фізіологічним розчином (0,9% натрій хлорид) або розчином Фурациліну; звернутися до лікаря в плановому порядку для перевірки загального стану тварини.
“Алергія у тварин проходить по цитокіновому типу, у людини — по гістаміновому. Тому протиалергічні препарати для людей дають тваринам мінімальний ефект або взагалі не допомагають”, — пояснила Антоніна Андрієвська.
Державна інспекторка з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Тетяна Венгловська у коментарі Суспільному розповіла, що на місцевому рівні органи самоврядування приймають програми боротьби з карантинними рослинами.
“Є громади, які приймають окремі програми боротьби з амброзією, а є ті, де ці заходи включені до екологічних програм регіону чи міста, або до програм житлово-комунального господарства. Такі заходи обов’язково потрібні, бо це серйозна проблема і з нею треба боротися. Методи контролю прості, але ефективні. Найпоширеніший спосіб — косіння кілька разів на період вегетації, з весни по осінь. Амброзія поширюється в основному на закинутих територіях, біля смітників та залізничних колій. Минулого року я бачила два випадки амброзії навіть у центрі Житомира”, — сказала інспекторка.
Зі слів Тетяни Венгловської, екологічна служба не має повноважень накладати адміністративні стягнення за розростання бур’яну.
“Ми не можемо карати, бо в наших повноваженнях немає такої статті. Зазвичай косінням займається підприємство “Зеленбуд”. Для цього виділяються кошти, визначаються території з найбільшими скупченнями рослини, і вони мають косити кілька разів за сезон. Гербіциди у населених пунктах не застосовуються, бо це хімічні речовини, які шкодять і рослинам, і людям”, — повідомила Венгловська.
