Меланія Курсіна з Бердичева у свої 82 роки займається фізичними вправами на спортивному майданчику у центрі міста. За словами жінки, виконувати фізичні вправи на тренажерах їй порадив син.
Упродовж семи місяців, щодня, бердичівлянка ходить на спортивний майданчик, де займається на п’яти тренажерах.
“Я йду сюди с палицею, а повертаюся без палиці, – каже Меланія Курсіна. – В хаті я вже ходжу без палиці”.
Понад 30 років Меланія Курсіна ходила, постійно спираючись на палицю.
“В мене дуже боліли ноги, – каже Меланія Курсіна. – Попухли. Відкладення солей. Ночами не могла спати. Років 30, як не більше. І лопухи клала, і листя хріну прикладала. Чого тільки не приймала. До лікарні ходила. Різні пігулки приписували. Нічого не допомагало. А зарядка – найкраща. Це син мені порадив”.
“Син показав вправи, які треба виконувати, – каже Меланія Курсіна. – І тренажер приніс. Я займалася. Трохи легше стало. Вже вночі могла спати. А навесні син приїхав і сказав: “Мамо! Я тебе поведу на спортивний майданчик і покажу, які тобі потрібні тренажери. Будеш туди ходити кожен день”.
Після тренувань без палиці жінка долає і сходинки у під’їзді. Меланія вдячна синові.
“Я дуже рада, сину, що ти мені показав, як займатися на майданчику, – каже Меланія Курсіна. – Я почуваю себе дуже добре на відміну від того, що було раніше. Я тобі дуже дякую“.
“Мама – найдорожча людина на світі, – каже Ігор Курсін. – Я пов’язаний з фізичною культурою, працюю в сфері спорту, тому і запропонував мамі відвідувати спортивний майданчик, дав певний перелік вправ. І ось, Богу дякувати, вона їх виконує. А найголовніше, що фізичні вправи їй допомагають, і це сприяє здоров’ю”.
“До лікарів більше не ходжу, – каже Меланія Курсіна. – Я не приймаю ні пігулки, ні ліки. Якщо людина хоче жити, то медицина – безсила”.
