1 січня свій 80-й день народження відзначає Валерій Маренич — людина, чиє прізвище давно стало мистецьким брендом України.
У часи, коли у 1950–1980-х роках десятки українських артистів їхали будувати кар’єру до Москви, Маренич разом із дружиною Антоніною Сухоруковою зробив протилежний крок — у 1970 році вони повернулися з Москви в Україну. Це було рішення не про вигоду, а про позицію.
У 1973 році до них приєдналася 18-річна Світлана — так народилося легендарне тріо Мареничів, яке швидко стало феноменом української сцени. Водночас навколо колективу почали з’являтися чутки, які роками навмисно підживлювалися системою.
Однією з найгучніших вигадок стала історія про «відмову співати для гостей московської Олімпіади». Насправді ж у той час тріо виступало в Києві, куди було офіційно відряджене Волинською філармонією. Та правду ніхто не хотів чути.
Згодом Мареничів звинуватили і в «ігноруванні» радянського дня колгоспника, і навіть у намірах втечі до Канади. Колектив перебував на піку популярності, його розривали на гастролі, але саме тоді проти артистів почалася масштабна кампанія дискредитації.
Система не прощала тим, хто не вписувався в «правильну» лінію. Мареничів намагалися зробити зрадниками, не даючи ані слова захисту. Та попри все, їхня музика пережила наклепи — і залишилася з Україною.
