75-річній Олені Оборській із Малина запропонували гроші на допомогу військовим. Але жінка відмовилася від пожертви й попросила натомість купити її пиріжки. Про цю історію розповів місцевий житель Сергій у репортажі Суспільного Житомир.
Олена пече та продає понад 50 пиріжків на день, а виручені гроші спрямовує на підтримку українських захисників. Покупець Сергій каже, що жінка продає випічку дуже дешево — на його думку, ціна лише покриває витрати на продукти.
Починалося все з онуків. Саме для них малинчанка колись готувала домашні пиріжки. Дітям вони подобалися, і Олена подумала: якщо випічка виходить смачною, чому б не продавати її та не допомагати військовим? Онуків вона теж не забула — приблизно десять пиріжків залишає їм.
Прокидається о п’ятій ранку, а на олію витрачає 310 гривень
У вихідні Олена встає о п’ятій ранку. Готує опару, замішує тісто, береться за начинку. За один раз у неї виходить 40–50 пиріжків.
Продукти купує сама. Для тіста потрібні дріжджі, цукор, сіль, борошно, яйця, вершки й масло. Лише пляшка олії для одного приготування коштує 310 гривень. Жінка каже, що не економить на її якості й щоразу використовує свіжу. До витрат додаються газ, електроенергія та серветки для готової випічки.
Найохочіше покупці беруть смажені пиріжки. Олена готує й ті, що випікаються в духовці, — з маком, сиром та повидлом. Але вони обходяться дорожче, зокрема через вершкове масло та інші складники.
Допомагала військовим навіть тоді, коли працювала в Іспанії
Підтримувати українських захисників Олена почала задовго до того, як узялася продавати пиріжки. Після початку повномасштабної війни вона працювала в Іспанії, а приїжджаючи у відпустку додому, передавала військовим гроші та необхідні речі.
Купувала футболки, медикаменти, вологі серветки, одноразові душі, грілки, печиво та горіхи. Допомагала й волонтерській організації «Малинські бобри». У телефоні жінка зберігає подяку від військових із Бахмута. Крім того, вона в’яже для захисників шкарпетки.
Особливо близькі Олені історії поранених військових. Вона розповідає, що їй важко бачити молодих чоловіків, які втратили руки чи ноги, і хочеться допомогти кожному.
У Малинській громаді є й інші жінки, які підтримують поранених власною працею. Зокрема, жителька Гранітного Тетяна Прохорова пошила понад три тисячі одиниць спеціальної білизни для військових. Ці речі допомагають бійцям із важкими пораненнями переодягатися під час лікування.
Її син пішов на фронт добровольцем у 54 роки
Для Олени Оборської війна має ще й дуже особистий вимір. Один із її синів служить у Збройних силах України. Він добровільно пішов до війська у 54 роки. Нині йому 56.
Мати чекає на його дзвінки та хвилюється за нього. Коли надсилає посилки, неодмінно запитує, чи має син достатньо їжі.
А про власні потреби Олена говорить коротко: «У мене все є, у мене все нормально».
