Світ

Історія Алена Делона та Патрісії Каас в день її народження

Коли Ален Делон вперше почув по радіо пісню «Mademoiselle Chante Le Blues» у виконанні співачки Патрісії Каас, то миттєво закохався в її сильний грудний голос і спробував уявити, який образ ховається за цим чудовим тембром.

Купивши касету, актор постійно слухав альбом Патрісії у своїх нескінченних роз’їздах — у літаку через навушники плеєра або у тривалих переїздах із Парижа до містечка Дусі, де знаходився його швейцарський маєток.

Незабаром у Делона виникло непереборне бажання познайомитися з «цією Каас».
Він міг би просто зателефонувати їй через своїх помічників, але йому не хотілося діяти так примітивно. Він вирішив обставити знайомство якось урочисто, гарно.

Ішов 1989 рік. Дізнавшись, де Каас дає черговий концерт, Ален Делон замовив собі квиток у зал «Зеніт» та прийшов на шоу як звичайний слухач. Тільки-но Патрісія з’явилася в блакитному світлі прожекторів і заспівала перший куплет, як Делон зрозумів, що безнадійно пропав.

Він насилу дочекався закінчення концерту і без будь-яких церемоній, пройшовши охоронців за допомогою своєї знаменитої міміки — злегка примружившись і піднявши брову, пройшов до Патрісії з величезним букетом чайних троянд.

Усміхнувшись, він сказав: «Я не наважився піднести вам червоні квіти. Вас це могло налякати. Ви б подумали: «Який самовпевнений тип!» — і ту ж мить відмовили б мені у вечері…»

Патрісія пильно подивилася на відвідувача.
Перед нею стояв найкрасивіший чоловік у світі. Той, ким вона захоплювалася змалку. Вона не вірила своїм очам і швидко закліпала, сподіваючись прогнати видіння геть.

Сказавши тоді «так», вона була впевнена, що це запрошення — лише люб’язна фраза, якийсь загальноприйнятий світський жест і за цими словами нічого не стоїть.
Але Делон був налаштований серйозно. Він уточнив адресу Патрісії, попередивши, що чекатиме на неї біля під’їзду в чорному «Кліо».
Вони вирушили до ресторану «Максим». За вечерею Патрісія майже нічого не їла.
Вона була просто паралізована його поглядом, розповідями, манерою голосно реготати та хижо поглинати стейк з кров’ю.

Патрісія відчувала, що їх розділяє безодня: Делон був легендою, кінозіркою, вдвічі старшою за неї, а вона — дебютантка, яка приїхала в розкішний Париж із прикордонного німецького містечка сталеливарників Хабстердіка. Чим вона може привернути увагу такої людини?
Під його поглядом вона помітно зіщулилася, ніби змерзла. Вона не вважала себе привабливою — занадто бліда, занадто худа, по-дурному одягнена, з гривкою, що вічно лізе в очі.

Вона не знала, що таке “фондю франш-конте” і як його треба правильно їсти. Вона безглуздо витріщила очі на «крем Анже» і великими ковтками пила вишукане розе, яке Ален чемно радив смакувати і «поціджувати»…
Наприкінці вечора Ален запропонував їй зустрітися знову, призначив побачення, потім інше, посилав квіти. По Парижу поповзли плітки, які невдовзі ніхто не міг спростувати. Коли Патрісію, яка стрімко набирала популярності, запросили на телебачення в супершоу «Tous a la Une», до студії несподівано заявився Делон.

Не дбаючи про наслідки, він вихопив мікрофон у ведучого і на всю багатомільйонну аудиторію заявив: «Вона така гарна! Вона так божественно співає! Це велика актриса і карколомна жінка. Я кохаю її. А тепер я замовкаю, бо бачу, що вона починає червоніти».

Передавши мікрофон здивованому ведучому передачі Патріку Сабатьє, Делон підійшов до Патрісії, поцілував її в обидві щоки, сів поруч і інтимно накрив її руку своєю. У телестудії запанувала напружена тиша, а глядачі по той бік екрану завмерли.

Паузу порушила сама Патрісія. Вивільнивши руку, вона встала, червона як помідор, і нерівним кроком попрямувала до мікрофона, щоб заспівати «Summertimе». Делон, насилу дочекавшись фінальних акордів, схопився і поцілував їй руку. Світський Париж був шокований.

Наступного вечора Ален з нагоди своїх іменин збирав найближчих друзів у ресторані «Trente» на площі Мадлен. Патрісія, звичайно, була також запрошена.
Вона провела болісну добу в роздумах, чи варто йти на цей світський захід, де буде присутня вся знать Парижа. У якому вигляді вона постане і, головне, в якості кого? Подружки Алена Делона?

Слово «подружка» звучало вкрай вульгарно. Особливо, у світлі останніх подій та сімейного стану її новоспеченого шанувальника. Його громадянська дружина, голландська модель Розалі Ван Бремен, чекала на дитину.
Ближче до призначеної години Патрісія все ж таки здалася і вирушила до ресторану. Щойно Делон побачив її силует у дверях, як кинувся назустріч із келихом шампанського.

Ален не відходив від Патрісії ні на крок, підносив їй закуски, веселив дотепними оповіданнями. А після закінчення вечора особисто посадив у таксі, заявивши друзям, що не дозволить настільки красивій молодій жінці виїхати вночі з кимось із гостей.
І раптом — несподіваний поворот подій… Патрісія, знаючи чим закінчуються подібні романи, сама, без жодного пояснення, розриває стосунки з Делоном.

Незабаром після цього виходить її новий надзвичайно відвертий альбом «Я називаю тебе на Ви». В одній із пісень звучать такі слова: «Поки Ви жили як принц, я співала за три су на провінційному балі, мріючи про Вас…».
«Я вмирала від страху, відчуваючи Вашу присутність у залі, а потім Ви прийшли з квітами та надіями, що справжнє кохання ще можливе…».

Звичайно, Делон вважав нові пісні запізнілим визнанням і не припиняв переслідувати Патрісію, правда вже інкогніто. З’ясовував, у яких містах проходять гастролі мадемуазель Каас, і їхав туди, щоби почути її голос, загубившись серед місцевої публіки. У містечку Плезир вона випадково помічає його серед слухачів і забуває слова в середині пісні.
На прес-конференції з приводу виходу альбому Патрісія робить таку заяву: «Мені раптом відчайдушно захотілося співати про кохання. Основна тема альбому — неможливе кохання. Таке сильне, що ти його боїшся. Таке заборонене, що від нього відмовляєшся».
Ніхто в залі, не сумнівався, що ці слова безпосередньо звернені до Делона…

Після зустрічі з Аленом Патрісія різко змінила імідж. Якщо раніше вона почувала себе природно в образі дівчини-підлітка з густими бровами, короткою стрижкою з неслухняною гривкою, зухвалою косметикою і у відповідних концертних костюмах, то тепер їй хотілося бути відчайдушно спокусливою, бажаною і навіть агресивною.

Вона розуміла, що така зміна іміджу може бути небезпечною — це насторожить продюсерів та відлякає шанувальників. Але після скандальної історії з Делоном усі чекали від неї якихось змін, тому перетворення з «гидкого каченяти» на фатальну жінку зустріли з розумінням.

Відтепер Патрісія з’являлася на сцені в зшитих з газу, тонкого шовку і мереживах сукнях, що обтягували тіло, більше схожих на спідню білизну. Вона без вагань довірила стилістам своє обличчя, і вони зробили з нього справжній витвір мистецтва — надали волоссю благородного відтінку і вклали непокірні пасма, відкоригували брови, змінили малюнок очей і губ, зробивши їх привабливими й зухвалими. Ще Патрісія зважилася змінити форму носа. Вуглувате раніше підліткове тіло мадемуазель Каас стало гнучким і пристрасним.

Нова Патрісія поводилася кокетливо і зухвало. Кажуть, що побачивши її, американський режисер Стенлі Донен просто втратив голову: «Ця красуня буквально, створена для ролі Марлен Дітріх!».

Донен написав сценарій біографічної ретро-стрічки про життя великої Марлен і почав активно докучати голлівудським продюсерам у пошуках засобів для зйомок фільму. Але нікому не потрібна була друга Марлен Дітріх.

Живучи в Парижі і стаючи все більш успішною, Каас купує власне житло на Сен-Жермен-де-Пре. Її шафи забиті дорогим дизайнерським одягом і вона може собі дозволити смітити грошима.

У неї було багато романів, але вона жодного разу не була одружена. Першим, хто повірив у неї, у її музичний талант, витягнув із забутого богом Хабстердика, привіз до Парижа, познайомив із Жераром Депардьє (який продюсував дебютний сингл нікому не відомої юної співачки), став її менеджером, другом, помічником був Бернар Шварц… Бернар був одружений, жив своїм дорослим життям і ставився до своєї підопічної виключно по-діловому.

Вона була закохана, плакала ночами і мріяла колись заснути на його плечі, знаючи, що цьому не бувати. Патрісія помстилася йому за свої страждання і нездійсненні дівочі мрії. Щойно вона стала на ноги, як відразу відмовилася від його послуг, чудово розуміючи, чим це обернеться для них двох — затяжними суднами, порушенням контрактів, скандалами та величезними витратами на адвокатів…

Своєю першою справжньою любов’ю Патрісія називає Сиріла Прієра, який став її новим продюсером. Вони зблизилися в той час, коли її мати вмирала від раку. Його підтримка тоді дуже допомогла Патрісії, та їхні стосунки не були довгими.

Одним з найбільших розчарувань у її житті був роман з бельгійським композитором Філіпом Бергманом. Тоді вона вперше повірила у можливість сімейного щастя, але її надії не справдилися. Філіп був першим чоловіком, який зробив Патрісії пропозицію руки та серця. Він переконав Патрісію, що її колишні стосунки з Бернаром Шварцем і Сирілом Прієрою були лише «бізнесом», а для Делона вона стала лише «модним захопленням».

У своїй книзі «Тінь мого голосу» Каас розповідала: «Ми розпочинаємо спільне життя. Моя кар’єра не дає мені розслабитись, а він дуже зайнятий тим, щоб налагодити свою. Я його надто балую тепер, коли маю гроші. Він мій чоловік, це нормально. Дехто зауважує, що йому дуже пощастило, бо він живе поряд зі мною. Я чую натяки, але вважаю їх низькими. Я не хочу визнавати, що він зі мною через те, що в мене є і хто я є. Ця думка пов’язана зі ще жахливішою думкою про те, що мене обманюють. У його кар’єрі нічого не відбувається, і він починає концентруватися на моїй. Він намагається ізолювати мене від моїх близьких, а я відмовляюся бачити правду. Він не має своїх грошей, він злиться. А я купую нам будинок. У якому нічого не змінюється».

Після їхнього розлучення Бергман судився зі співачкою, претендуючи на її нерухомість та гроші, щоб зберегти той спосіб життя, до якого він звик із Патрісією. Саме після цього Патрісія заявила: «Я втратила довіру, чоловіки мене розчарували. І Бог, який забрав моїх батьків, також. Я ненавиджу кохання. І я зневажаю себе за те, що була слабкою закоханою ідіоткою».

У 2001 році Патрісію запросив Клод Лелюш на головну роль у фільмі «А тепер, пані та панове». Партнером Каас став Джеремі Айронс. Він був удвічі старший за Патрісію і одружений з ірландською актрисою Шинед Кьюсак. Каас закохалася в нього на першому читанні сценарію. Заради Айронса вона погодилася зніматися у відвертих сценах без дублерки. Заради нього Патрісія дозволила собі розпрощатися з образом гордої одиначки, яку посилено створювала останнім часом. Їхній роман розпочався на зйомках у Марокко.

Вони ніби збожеволіли від пристрасного потягу один до одного. Після зйомок вони таємно зустрічалися то Парижі, то Лондоні. А потім … Потім Патрісія помітила на сорочці Джеремі пляму від чогось солодкого. Він винувато посміхнувся: «Дружина спекла мій улюблений чорничний пиріг…»

Їй стало по-справжньому боляче. В уяві одразу виникла картинка пасторального сімейного життя: вся родина Джеремі в зборі, на столі парує ароматний чай, побрязує столове срібло, а дружина ріже пиріг… Після роману з Каас викритий Джеремі презентував дружині старовинний замок, куплений у її рідній Ірландії.

Декілька разів доля дарувала їй шанс стати матір’ю, але вона його так і не використала. Кожна вагітність здавалася їй несвоєчасною, а чоловік – надто ненадійним для ролі батька.
Та й для самої співачки кар’єра завжди залишалася на першому плані — це було єдине, що дарувало почуття впевненості та сталості.

Каас зізнається, що часто у житті робила неправильний вибір, про що зараз шкодує. Про чоловіків вона говорить жорстко, але ні в чому їх не звинувачує.

З родиною у Патрісії так і не склалося, і зараз вона з легким жалем у голосі зізнається: час втрачено. У неї закохані мільйони, але жіночого щастя не подарував жоден.
Співачці виповнилося 58 років.

Схожі матеріали

Популярні новини