Кремль намагався підпорядкувати собі залишки приватної військової компанії «Вагнер» після смерті Євгенія Пригожина. Однак його 28-річний син Павло зумів зберегти вплив найманців у Центральноафриканській Республіці (ЦАР) та розширити родинний бізнес. Сьогодні його масштаби оцінюють у понад 400 мільйонів доларів на рік.
Про це йдеться в розслідуванні The Wall Street Journal, яке підготував журналіст Ніколас Барійо. За інформацією видання, син колишнього ватажка «Вагнера» контролює мережу, пов’язану з видобутком золота, торгівлею зброєю та нелегальним обігом опіоїдів.
Оцінку річних надходжень родинного бізнесу в понад 400 мільйонів доларів журналістам надали дослідники міжнародної організації Global Initiative Against Transnational Organized Crime. Йдеться про сукупні надходження легальних і ймовірно кримінальних підприємств, а не особистий чистий прибуток Павла Пригожина.
Як син Пригожина зберіг контроль над найманцями
Коли у серпні 2023 року літак Євгенія Пригожина розбився у Росії, його синові Павлу було 25 років. Саме він, за даними WSJ, став головним спадкоємцем батьківського бізнесу.
Після невдалого заколоту «Вагнера» та смерті його засновника російська влада розпочала перебудову діяльності найманців. Значну частину африканських операцій планували передати під контроль створеного Міноборони РФ «Африканського корпусу».
Однак у Центральноафриканській Республіці ситуація склалася інакше. За словами дипломатів та дослідників, на яких посилається американське видання, президент країни Фостен-Арканж Туадера звернувся до Москви з проханням не замінювати бійців «Вагнера» регулярними російськими військовими.
Місцева влада сприяла інтеграції найманців до поліцейських, військових і розвідувальних структур ЦАР.
За оцінкою дослідників, під контролем Павла Пригожина в країні залишаються близько 500 найманців. Вони охороняють президента, беруть участь у бойових операціях проти повстанців та забезпечують контроль над економічними активами.
Золоті копальні на сотні мільйонів доларів
Одним із головних джерел надходжень залишається золото.
За даними Global Initiative, Павло Пригожин розширив видобуток на найбільшій золотій копальні Центральноафриканської Республіки, яку раніше захопили структури його батька. Річну вартість видобутку дослідники оцінюють приблизно у 250 мільйонів доларів.
Це оцінка масштабів діяльності копальні, а не підтверджена сума чистого прибутку.
Журналісти WSJ також описують імовірну схему вивезення золота в обхід міжнародного контролю. За словами їхніх джерел, представники влади ЦАР оформлювали документи, у яких дорогоцінний метал зазначався як державна власність.
Джерела видання стверджують, що протягом трьох місяців перед виходом розслідування золото за цією схемою відправляли через Білорусь.
Міністерство гірничої промисловості ЦАР не відповіло на запит журналістів щодо цих тверджень.
Торгівля зброєю, трамадолом і алкоголем
Золотодобуванням діяльність структур Пригожина не обмежується.
За інформацією регіональних військових посадовців і дослідників, яких опитала WSJ, Павло Пригожин продовжив батьківський бізнес із торгівлі зброєю. Зокрема, йдеться про ймовірні постачання озброєння повстанським угрупованням у Судані та Лівії.
Ще одним напрямком, за даними розслідування, став нелегальний ринок трамадолу — рецептурного опіоїдного знеболювального препарату.
Джерела журналістів стверджують, що пов’язані з «Вагнером» структури контролюють значну частину місцевого обігу цього препарату. У матеріалі також описані випадки насильства, до яких, за свідченнями місцевих жителів, могли бути причетні озброєні люди, пов’язані з найманцями.
Крім того, «Вагнер» виробляє та продає в ЦАР горілку Wa Wa Wa і пиво Africa Ti L’Or.
Таким чином, угруповання, яке раніше асоціювалося насамперед із військовими послугами, за описом WSJ, перетворилося на розгалужену бізнес-мережу з легальними та тіньовими напрямками діяльності.
Готель під охороною та власні радіостанції
За даними журналістів, Павло Пригожин переважно мешкає в Санкт-Петербурзі, але регулярно прилітає до Бангі — столиці Центральноафриканської Республіки.
Під час цих поїздок він зупиняється в готелі Ledger Plaza, який фактично став місцевою штаб-квартирою угруповання. Територію охороняють озброєні найманці, а перевірки безпеки проходять навіть високопосадовці, які приходять на зустрічі.
Ще одним інструментом впливу стали місцеві радіостанції, фінансовані «Вагнером». За інформацією WSJ, вони поширюють вигідні Росії повідомлення, підтримують президента Туадеру та критикують західні держави.
Чи домовився спадкоємець «Вагнера» з Кремлем
Дослідники, опитані американською газетою, припускають, що Павло Пригожин міг досягти певного порозуміння з російською владою, яке дозволило йому зберегти операції у Центральноафриканській Республіці.
Однак конкретні умови такої можливої домовленості публічно не підтверджені.
Для Кремля присутність пов’язаних із Росією найманців в Африці залишається способом зберігати політичний та економічний вплив. Для бізнес-мережі Пригожиних — джерелом значних надходжень від природних ресурсів та інших операцій.
За оцінкою міжнародних дослідників, цей бізнес щороку генерує понад 400 мільйонів доларів. Водночас точні фінансові показники непрозорих структур незалежно перевірити складно.
Павло Пригожин і представники «Вагнера» не відповіли на запит The Wall Street Journal щодо коментарів до розслідування.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
