Більшість житомирян хоч раз в своєму житті їздили трамваєм. За свою столітню історію, трамвай став значно більшим, ніж просто видом громадського транспорту міста. Він став його невід’ємною частиною. Його особливістю.
Але що з себе представляє трамвай саме як громадський транспорт? Давайте розбиратися.
Трамвай: історія чи щось більше?
З 1975-го року в Житомирі лишився єдиний трамвайний маршрут. Причиною цього називають багато факторів, але найбільш об’єктивними є декілька:
🔹 Система вимагала інвестицій для розвитку. Це і новий рухомий склад, і модернізація інфраструктури, і побудова нових лінії в швидкозростаючі мікрорайони.
🔹 На горизонті з’явилися “більш дешеві” та “модні” для того часу тролейбуси, а загальносоюзний курс на автомобілізацію суспільства не дуже вписувався у вулиці, половину простору яких займали трамвайні колії.
Саме через ці та інші фактори, всі основні трамвайні маршрути з часом замінили тролейбусами.
Єдиним маршрутом, який пережив “великий погром” лишився 5-й. Він з’єднував центр міста з Житнім ринком, районами садибної забудови та йшов аж до промзони на сході міста.
Після 75-го року, трамвай ще зберігав високий та стабільний пасажиропотік завдяки сполучення з ринком і великими підприємствами.
Але все почало змінюватися в 90-х. Загальна деградація комунального транспорту, банкрутство великих заводів та поява перших маршруток призвела до того, що єдиний трамвайний маршрут міста возить скоріше повітря ніж пасажирів. А ті, кому все ж таки підходить цей маршрут — переважно пільговики, які не платять за проїзд.
Плюсом до всього, сама інфраструктура трамваю стала деградувати. Сильний знос колії, рухомого складу, а також складність та велика вартість обслуговування подібних транспортних систем, змушують міських чиновників з року в рік піднімати питання про “реорганізацію” єдиного трамвайного маршруту. Його ліквідації та заміни на всілякого роду: тролейбуси, автобуси та в останні роки і на електробуси.
Але чи все так погано, як нам це намагаються піднести?
Трамвай «все» чи нас в цьому просто намагаються переконати?
Звичайно, якщо порівнювати з європейськими містами, то стан нашого трамваю залишає бажати кращого. Але якщо подивитися на наших найближчих сусідів: Київ, Вінницю та Львів, то все вже не так однозначно. Згідно з останнім дослідженням трамвайних систем в Україні, середня швидкість руху трамваю в Житомирі є на рівні Дніпра та Вінниці, де на цей вид транспорту виділяють значно більше коштів ніж у нас.
Що до самих колій, то їх стан звичайно не найкращий, але і не найгірший.
Є велика частка траси, де трамвай рухається швидше за інші види громадського транспорту. Особливо в години пік.
Якщо взяти пасажиропотік, то він також не найгірший серед всіх міських маршрутів. Згідно даних 22-го року, трамвай за рік перевіз 2,8 мільйони пасажирів. Це майже 10% від загального обсягу пасажирів всього комунального транспорту. Це більше ніж перевезли всі комунальні автобуси за той же рік.
Та що тут казати, саме трамваєм можна найшвидше дістатися з Польової до Центру, минуючи тянучки біля вокзалів та по Київській, ніж якщо їхати тролейбусом чи маршруткою.
Але чому при всіх цих даних трамвай зовсім не розвивається? Відповідь на це водночас доволі проста і доволі сумна:
Місцева влада просто не хоче цим займатися. Бо для них це важко. Бо це потребує сталої стратегії розвитку транспортної галузі міста. Бо це вимагає залучення професійних кадрів і зміни самого підходу до управління комунальним перевізником.
Простіше просто нічого не робити і роками переконувати громаду в тому, що: “трамваїв під таку колію не знайти”; “на ремонт колій необхідні сотні мільйонів гривень одномоментно”; “та і взагалі, ми вам краще новітні електробуси купимо”.
Але чи реально буде простіше та дешевше замінити все автобусами/тролейбусами/електробусами?
Заміна на інший вид транспорту — панацея?
Як показав період блекаутів — той же автобус не здатен в повній мірі замінити трамвай. Автобуси не можуть на 100% дублювати трасу трамваю. Проблема і в наявності одностороннього руху на деяких ділянках, так і в запаркованності Житнього ринку, де великі автобуси просто фізично проїхати не можуть.
Плюс, існує суттєва різниця в ціні проїзду і дії пільг в автобусах та електротранспорті, через що комунальний автобус №2 більшість свого часу їздив напівпорожній.
Якщо ж казати в більш дальніх перспективах, то ми знову стикаємося з проблемами дефіциту водіїв автобусів. Навіть якщо влада знайде кошти на закатування в асфальт всієї траси трамваю, хто буде їздити там? Вже зараз до половини автобусного парку ТТУ простоює в депо через брак водіїв.
На трамваї ж, як і на тролейбусах, в основному водіями є жінки.
Якщо розглядати заміну трамваю на тролейбус чи електробус, то тут цифри будуть також не на користь останніх.
Якщо згадати вартість прокладання тролейбусу на Мальованку, то нам називають ціну приблизно в 2 мільйони євро за 2 км тролейбусної лінії. Траса трамваю на разі складає 7 км. При дуже грубих прикидах це — 7 мільйонів євро. Плюс, не треба ще забувати про рухомий склад, якого в Житомирі більше не стає. Останні нові тролейбуси Житомир закуповував по ціні приблизно 200 тисяч євро за штуку. Зараз же міста віддають за один новий тролейбус приблизно 300-400 тисяч євро. Ціни на електробуси ще вищі. Від 600 до 800 тисяч євро за штуку. І це ми навіть не зачіпаємо тему утилізації батарей електробусів та встановлення для них зарядних станцій.
Ці дані чудово ілюструють нам те, що заміна трамваю на щось інше не буде дешевшою для громади. Саме тому необхідно зберігати трамвай і поступово його модернізовувати. Це буде коштувати нам набагато дешевше.
«Що ж тоді робити?» на прикладі інших міст
Як показує досвід інших міст — можна знайти рухомий склад і зробити ремонт колій за адекватні кошти, якщо мати бажання.
Візьмемо до прикладу Вінницю. У Вінниці точно така ж сама ширина трамвайної колії як і в Житомирі — 1000 мм.
Точно така ж як у Львові, Цюриху, Гельсінкі та ще в десятка інших міст по всій Європі. Вона не більше унікальна ніж радянська 1524 мм. Її немає сенсу «перешивати» на якійсь інший стандарт.
Та ж Вінниця з 2006 року почала капітально ремонтувати свої колії і на момент 2024 року вже відремонтувала більшу половину своєї системи. Ніхто одномоментно не вкладав сотні мільйонів гривень. Все робилося поступово і по пріоритетам. Та ж історія і з рухомим складом. З середини 00-х років до міста надійшло більше сотні трамвайних вагонів зі Швейцарії. Більшість з них вартували місту копійки.
Щоб отримати такий результат, місто визначило для себе пріоритети в розвитку громадського транспорту та розробило плани по їх втіленню.
Make Zhytomyr Tram Great Again
Невеликі вливання коштів та грамотний підхід до організації роботи допоможуть значно покращити роботу трамваю.
Для цього, місту варто було б зосередитися в першу чергу саме на інфраструктурній складовій. Немає сенсу купляти нові вагони за мільйони гривень, якщо вони будуть ходити по старих вбитих коліях.
Необхідно ремонтувати колії за новими технологіями. Щоб трамвай їхав швидко, тихо і не руйнував від вібрацій дорожнє покриття.
Це можна робити поступово. Кожен рік проводячи реконструкції найбільш зношених ділянок мережі. І вже буквально за 10 років, до половини всієї трамвайної мережі Житомира може бути з новими коліями. Де навіть старі трамваї будуть їхати швидко, тихо і з комфортом для пасажира.
Новий рухомий склад можна шукати в європейських містах з такою ж шириною колії як в нас. Зараз багато з них готові віддавати свої вживані вагони буквально безкоштовно. А їх якість і технічний стан в багатьох випадках можуть дати фору новій техніці. Звичайно, нова техніка потрібна, але не тоді, коли систему потрібно рятувати.
Також варто зосередитися на організації маршрутної мережі. Прибрати дублювання приватними маршрутками трамваю, забезпечити пріоритет на світлофорах над іншими учасниками руху та зробити зручні та безпечні зупинки.
Це допоможе залучити до пересування трамваєм нових пасажирів. Люди будуть бачити, що це вже не той старий “гроб на коліях”, якого обганяють навіть пішоходи. Вони будуть бачити що це швидкий і комфортний транспорт. А там вже і питання відкриття нових трамвайних ліній буде стояти не за горами)
Лише поступове і планомірне оновлення всієї трамвайної мережі допоможе зробити з нашого трамваю не просто “історію”, а реально якісний і комфортний вид громадського транспорту.
