Житомирська політехніка увійшла до топ-30 університетів України: повний список лідерів рейтингу

Житомирщина має свого представника у першій тридцятці академічного рейтингу «ТОП-200 Україна 2026». Найвище серед місцевих закладів піднялася Державна університетська «Житомирська політехніка» — вона посіла 27 місце із сумою індексів 21,33.

Результати двадцятого академічного рейтингу українських закладів вищої освіти оприлюднила Освіта.ua. Рейтинг розроблений Центром міжнародних проєктів «Євроосвіта» відповідно до рекомендацій міжнародної групи експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence.

Як виглядають житомирські виші у рейтингу

Серед закладів Житомирщини найкращий результат має Державний університет «Житомирська політехніка» — 27 місце. Це означає, що житомирський технічний виш опинився поруч із великими національними університетами Києва, Харкова та Дніпра.

• 27 місце — Державний університет «Житомирська політехніка», сума індексів 21,33;
• 86 місце — Поліський національний університет, сума індексів 34,92;
• 88 місце — Житомирський державний університет імені Івана Франка, сума індексів 35,1;
• 145 місце — Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова, сума індексів 46,35.

Тобто у першій сотні рейтингу є одразу три житомирські заклади: Житомирська політехніка, Поліський національний університет і ЖДУ імені Івана Франка. Найвище серед них — саме Житомирська політехніка.

Перші 30 університетів України у рейтингу «ТОП-200 Україна 2026»

1. Національний університет «Львівська політехніка» — 5,11
2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 5,91
3. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — 6,29
4. Сумський державний університет — 7,14
5. Львівський національний університет імені Івана Франка — 8,76
6. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна — 8,9
7. Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 11,09
8. Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» — 11,75
9. Національний університет біоресурсів і природокористування України — 11,91
10. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — 13,92
11. Національний університет водного господарства та природокористування — 15,04
12. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова — 15,05
13. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» — 15,2
14. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця — 15,37
15. Національний університет «Київський авіаційний інститут» — 15,44
16. Національний університет «Києво-Могилянська академія» — 16,05
17. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара — 16,66
18. Ужгородський національний університет — 17,4
19. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького — 18,17
20. Київський національний університет будівництва і архітектури — 18,5
21. Волинський національний університет імені Лесі Українки — 18,52
22. Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського — 19,32
23. Криворізький національний університет — 19,43
24. Західноукраїнський національний університет — 20,04
25. Київський столичний університет імені Бориса Грінченка — 20,16
26. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 20,28
27. Державний університет «Житомирська політехніка» — 21,33
28. Харківський національний університет радіоелектроніки — 21,55
29. Харківський національний медичний університет — 21,89
30. Національний університет харчових технологій — 21,97

Хто очолив рейтинг

Перше місце у рейтингу «ТОП-200 Україна 2026» посіла Львівська політехніка. На другій позиції — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, на третій — КПІ імені Ігоря Сікорського.

До першої десятки також увійшли університети зі Сум, Львова, Харкова, Івано-Франківська, Дніпра, Києва та Чернівців. На цьому тлі поява Житомирської політехніки у топ-30 є помітним результатом для регіонального закладу.

Як складали рейтинг

За даними укладачів, у рейтингу враховували 10 рейтингових показників. Окрему увагу приділили внеску університетів у досягнення цілей сталого розвитку, соціальній відповідальності, міжнародній конкурентоспроможності та інноваційній спроможності.

У цьогорічному рейтингу також посилили роль міжнародних індикаторів, зокрема QS Sustainability Rankings, THE Sustainability Impact Ratings та комплексних світових рейтингів, які оцінюють якість освіти, наукових досліджень, інтернаціоналізацію і репутацію університетів.