18 серпня 2025 року спливає термін, коли Українська православна церква Московського патріархату повинна офіційно підтвердити відмову від будь-яких зв’язків із Російською православною церквою. Це вимога Державної служби з етнополітики та свободи совісті, яка базується на законі №8371, ухваленому торік Верховною Радою.
Закон забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із РПЦ. Дослідження, проведене Держслужбою, показало, що керівництво УПЦ МП все ще входить до управлінських структур Російської церкви, що й стало підставою для припису.
Що буде далі?
– Якщо УПЦ МП публічно не зречеться підпорядкування Москві, питання про її діяльність може перейти до суду. Однак, як зазначає головний спеціаліст управління культури Житомирської ОВА Олександр Пивоварський, процес може затягнутися на роки.
– Якщо ж УПЦ МП виконає вимоги, вона збереже право діяти в Україні, але вже без формальних чи неформальних зв’язків із РПЦ.
Житомирщина: динаміка переходів
На території області процеси перереєстрації й переходів відбуваються активно. За даними управління культури:
2019 рік — 13 переходів;
2020 — 8;
2021 — лише 1;
2022 — 36;
2023 — 41;
2024 — 19;
2025 (станом на серпень) — 16 громад.
Експерт уточнює: насправді переходів більше, ніж офіційна статистика, адже частина громад юридично залишається в структурах, що фактично вже не існують (зокрема в колишньому УПЦ КП).
Юридичні та майнові нюанси
В області діє подвійна система реєстрації — через управління культури та державного реєстратора. Це створює труднощі, але в Житомирі процес спрощений завдяки координації обох структур.
Головна проблема — майно: у містах переходи відбуваються складніше через питання власності храмів. У селах зміни тривають активніше, хоч іноді й із конфліктами.
Що далі?
Пивоварський наголошує: держава не втручається в богослужіння, мову чи обряди, а лише вимагає від церков чіткого розриву з Москвою. Приклади інших конфесій у Житомирі показують: це можливо, якщо громада готова задекларувати незалежність.
За матеріалами Суспільне Житомир
