У Житомирі 40-річна жінка втратила близько 120 тисяч гривень після спроби продати товар через інтернет. Шахраї використали одразу кілька прийомів: фейкове повідомлення від імені торговельного майданчика, підроблене посилання та дзвінок нібито з банку.
За словами потерпілої, після розміщення оголошення їй у месенджері написали нібито з офіційної сторінки онлайн-сервісу. У повідомленні було посилання для “авторизації” на майданчику. Саме такі схеми Кіберполіція описує як одну з типових пасток для продавців: людину виводять у месенджер і надсилають фішинговий сайт, схожий на справжній сервіс.
Жінка виконала запропоновані дії, після чого їй у тому ж месенджері зателефонував невідомий. На екрані висвітився короткий номер банку, і це переконало потерпілу, що з нею справді говорить представник фінансової установи.
Як шахраї змусили жінку діяти
Співрозмовник повідомив про нібито підозрілі операції з рахунком та спроби оформлення кредитів на ім’я житомирянки. Під приводом “захисту коштів” він переконав її виконати низку дій із грошима.
Лише після завершення розмови жінка зрозуміла, що фактично підтвердила оформлення кредитів у кількох фінансових установах. Отримані кошти були переказані на рахунки шахраїв.
Сума збитків становить близько 120 тисяч гривень. Нині правоохоронці встановлюють обставини події та осіб, причетних до шахрайства, у межах відкритого кримінального провадження.
Чому підмінений номер не гарантує безпеки
Один із найнебезпечніших моментів у цій схемі — дзвінок, під час якого на екрані міг висвітитися короткий номер банку. Саме це створює в людини відчуття довіри.
Однак сам факт дзвінка або номер на екрані не доводять, що телефонує банк. Шахраї можуть маскуватися під служби безпеки, фінансові установи, операторів мобільного зв’язку або офіційні сервіси, щоб змусити людину поспішати й не перевіряти інформацію.
Справжній працівник банку не просить клієнта переказувати гроші на “безпечні рахунки”, оформлювати кредити, диктувати паролі, коди з SMS, PIN-коди, CVV або підтверджувати операції під тиском.
Як не потрапити на таку схему
Під час продажу товарів онлайн не переходьте за посиланнями, які надсилають у месенджерах “для отримання оплати”, “підтвердження доставки” або “авторизації”. Відкривайте торговельний майданчик лише через офіційний застосунок або власноруч введену адресу сайту.
Не вводьте дані банківської картки, паролі від онлайн-банкінгу чи одноразові коди на сторінках, які отримали від незнайомців. Якщо покупець наполягає на переході за стороннім посиланням, це вже привід припинити спілкування.
Якщо вам телефонують нібито з банку і кажуть про підозрілі операції, кредити або “захист рахунку”, краще покласти слухавку та самостійно зателефонувати до банку за номером, вказаним на звороті картки або в офіційному застосунку.
Якщо дані вже ввели на підозрілому сайті або підтвердили операцію, потрібно негайно заблокувати картку, звернутися до банку, зберегти листування, номери телефонів, посилання та подати заяву до поліції або Кіберполіції.
Читайте також:
У Києві Павло Зібров об’єднався з поліцією: зірки рятуватимуть людей від аферистів
У Хорошеві аферисти вимагають гроші від імені селищного голови
Шахраї обманювали військових на продажі елітних авто з-за кордону
Ця історія показує, що шахраї дедалі частіше поєднують кілька способів тиску: фейковий сайт, офіційно оформлене повідомлення, терміновість, страх втратити гроші та дзвінок нібито з банку. Найкращий захист у такій ситуації — пауза, перевірка через офіційні канали та відмова від будь-яких дій під диктовку незнайомця.
Кримінальні новини Житомирщини, важливі попередження та поради для безпеки — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
