Житомирянка Вікторія Дубовик подарувала своє піаніно 10-річному Матвію Головіну з Луганщини, який через війну переїхав до Житомира і мусив лишити свій музичний інструмент в тимчасово окупованій Попасній.
Кореспондентам Вікторія розповіла, що історія Матвія вона дізналася із соцмереж – у дописі йшлося, що хлопчик, який займається музикою з чотирьох років, більше не має на чому грати.
“Ця історія мене зачепила, тому що кожен з нас на період війни залишав свій дім. І для того, щоб дитині було краще адаптуватися на новому місці, вона має повернутися до своїх звичок, які вона залишила там. А продати це піаніно у мене рука не піднімалася, бо я вважаю, що такі речі, які мають душу, вони або передаються у спадок, або даруються”, – каже Вікторія.
Свій музичний інструмент Матвій мусив лишити вдома, коли разом з родиною переїхав п’ятого серпня до Житомира.
“Це у мене вже друге піаніно, – розповідає Матвій. – Перше лишилося в Попасній Луганської області. Я граю на піаніно з чотирьох років. Обрав саме цей інструмент, тому що він найлегший. У майбутньому я мрію стати джазменом і буду писати свою музику”.
Мама Матвія Ірина Головіна каже, що вони з родиною до останнього не хотіли покидати власного дому, але довелося.
“З першого ж кроку ми були вражені людяністю житомирян, – говорить Ірина. – Там (у Попасній – ред.) було дуже страшно. Летіло постійно. Вибухало поруч з нашим будинком. Ми ховалися у підвалі, але то було дуже небезпечне сховище. Останньою краплею став момент, коли прилетіло нам в баню, впавши поряд із будинком. Тому ми і виїхали. Виїхали у тому, що на нас було, і з тим, що ми встигли кинути у сумку – документи, цінні речі і все. І то – ми не виїхали, а втекли”.
Музика в домі Головіних лунала постійно. Піаніно їм дісталося в спадок від дідуся. Акордеон теж дістався у спадок, але його та гітару розбили російські військові. Про це Ірині переповіли її знайомі.
“Я дідуся не пам’ятаю, але піаніно було, як пам’ять про нього. Ну і так склалося, що музика відіграє величезну роль у нашому житті. І чоловік теж грає: на акордеоні та гітарі. Вони (російські військові – ред.) були у нашому будинку. Піаніно вціліло, а от акордеон розбили. Дороговартісний. Німецький. Це акордеон мого чоловіка. Він ним дуже дорожив, бо це пам’ять про його батьків. Розбили і його гітару. Це важко пережити. Це не те, що винесли якусь побутову техніку – то вже таке, незначне. А ось, коли б’ють речі, які справді цінні саме для тебе – це дуже важко пережити”, – розповіла Ірина.
Подароване Матвію піаніно родина Головіних вирішила залишити у центрі комплексної реабілітації для людей з інвалідністю “Лелека”, який у серпні евакуювався з Попасної до Житомира.
“Принаймні воно точно вже залишиться у Житомирі, – каже мама Матвія – і буде від нього значно більше користі, ніж лише для однієї моєї родини. Так сталося, що воно вже стоїть тут, і ми почнемо займатися з маленькими житомирянами”.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
