Максим народився у м.Житомирі.
Закінчивши ЗОШ №14 (нині – ліцей №14), здобув професію електрогазозварника в ПТУ №13.
Працював на різних будівельних майданчиках нашого міста. Був працьовитим, відповідальним, завжди готовим прийти на допомогу.
Максим мав багато друзів, був життєрадісним, щирим, мав загострене почуття справедливості.
З дитинства захоплювався природою, туристичними походами. Займався танцями в дитячих ансамблях “Посмішка” та “Сонечко”. Мріяв про щасливе майбутнє для своєї донечки, був опорою та підтримкою для своєї родини, люблячим сином, братом, турботливим батьком і вірним другом.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф, попри проблеми зі здоров’ям, Максим добровільно став до лав Захисників України. Виявив неабияку мужність і силу духу на полях запеклих боїв. Неодноразово був пораненим, однак після реабілітації знову повернувся до строю.
За відданість та героїзм нагороджений відзнакою “За жертву крові в боях за волю України” та медаллю “Ветеран війни-Учасник бойових дій”.
Після погіршення стану здоров’я проходив довготривале лікування, та 14.04.2025 р. смерть вирвала Максима Євгеновича із життя, залишивши біль і скорботу в серцях рідних, близьких, друзів та бойових побратимів.
