Житомир в останній раз попрощався з Павлом Генріховичем Регінелем, Воїном-Захисником, який пішов з життя 11 квітня 2025 року.
Йому було всього 50 років, але цей короткий життєвий шлях став для нього дорогою служіння, любові до рідних та до Батьківщини.
Павло Генріхович Регінель народився 31 серпня 1974 року в Житомирі. Після закінчення середньої школи №6 (тепер ліцей №6) він здобув фах електрозварювальника в ПТУ №13. Розпочав трудову діяльність у сфері будівництва, а згодом зайнявся підприємницькою діяльністю. Останні роки перед початком повномасштабної війни працював у місцевій типографії, де піклувався про технічне обслуговування. Його технічний талант був безсумнівним: він займався електрооблаштуванням, сантехнікою, кондиціонуванням та іншими розумними технологіями.
Простий та доброзичливий, Павло Генріхович Регінель завжди прагнув до вдосконалення. Колеги та близькі відзначали його відповідальність та любов до роботи, а також щирість і людяність. Він був справжнім професіоналом, на якого завжди можна було покластися.
Крім того, Павло був віруючою людиною, котра цінувала життя, природу і тварин. Мав тонке почуття гумору, яке дарувало оточуючим радість. Однак найбільше він пишався своїми донечками, яких виховував в атмосфері любові до Бога, людей, науки і добрих вчинків. Для своїх дітей Павло був не тільки батьком, а й другом і наставником, на якого можна було завжди покластися.
У червні 2024 року, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, Павло вирішив стати на захист України від російських агресорів. Він добровільно приєднався до лав Збройних сил, ставши частиною героїчної боротьби за свободу та незалежність нашої країни.
На жаль, 11 квітня 2025 року серце Павла Генріховича зупинилося. Це стало величезною втратою для його рідних, друзів, бойових побратимів та всіх, хто знав цього сміливого та відданого чоловіка.
Смерть забрала у світлу вічність справжнього Героя, але його пам’ять залишиться жити в серцях близьких і в спогадах тих, хто мав честь бути поруч із ним. У житті Павла Генріховича залишилися ті, кого він любив і кого навчив бути справжніми людьми.
Павло Генріхович залишив по собі не лише спогади, а й приклад мужності, людяності та самовідданості, який надихає і буде надихати нові покоління. Його бойові побратими, рідні та друзі завжди згадуватимуть його як людину, яка віддала своє життя за свободу і майбутнє України.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику.
