Житомирський волейбольний клуб «Житичі» у суботу, 20 березня 2021-го року, мало не вчинив сенсації у розіграші Кубку України. Напередодні, 19 березня, житомиряни вибороли право на виступ у фіналі Кубка у поєдинку із командою «Епіцентр – Подоляни» і тим самим вже вчинили певну сенсацію. Підкреслимо – «Житичі» переграв «Епіцентр..» на його рідному майданчику , оскільки фінальні матчі за Кубок України проходили у місті Городок, що на Хмельниччині. У суботу «Житичі» зійшлися у фінальному поєдинку із чемпіоном України командою «Барком – Кажани» зі Львова. Зустріч проходила за драматичним сценарієм і лише вдало проведена заключна частина вирішальної 5-ї партії дозволила львівянам вибороти почесний трофей вітчизняного волейболу. Житомиряни задовольнилися «срібним» комплектом нагород і продовжують подальшу боротьбу за медалі першості України у Суперлізі. Головними їх суперниками, швидше за все, якраз і стануть ті дві команди, з якими «Житичі» грали минулої пятниці та суботи. А які медалі і кому дістануться за підсумками нинішнього чемпіонату України, покажуть найближчі півтора місяці.
Водночас не варто забувати, що Житомирщина має своїх представників у Суперлізі жіночого чемпіонату України. Там грає ВК «Поліссся», який нині бореться за 5-6 місця у підсумковій турнірній таблиці чемпіонату. Житомирянки ще два тижні тому реально претендували на те, щоб позмагатися за «бронзу» чемпіонату України. Однак поступилися у трьох матчах команді «Волинь-Університет» із Луцька. Причиною поразки житомирянок можна назвати помітно зростаючий потенціал луцької «Волині», але у Житомирі «ходить» інформація про те, що керівництво обласної федерації волейболу (голова Федерації – Володимир Ширма) довело ситуацію у жіночому волейбольному клубі , як то кажуть, до ручки. Виявилося, що головним пріоритетом обласної федерації з волейболу стала чоловіча команда «Житичі», яка укомплектована сьогодні іменитими та досвідченими гравцямиз усіх куточків України, а також – зарубіжними легіонерами. Жіночий клуб «Полісся » мав куди скромніший склад гравців, але зусиллями тренерського колективу житомирянки виступали у першості України 2020/2021 років доволі успішно. Повторимося, жіноча команда ще десять днів тому мала шанси на «бронзу» чемпіонату, але тепер бореться лише за 5-6 місце. Проте ВК «Полісся» не отримував і половини від тих коштів, які, виявляється, витрачалися на чоловічу команду «Житичі».
До чого можуть призвести такі диспропорції у ставленні до чоловічої та жіночої команди у Житомирі? Найпершим чином до того, що жіноча команда у тому складі, у якому вона грала донедавна, вже не виступатиме. Із Житомира поїдуть досвідчені гравці, а склад дублерів із ВК «Полісся-2» навряд чи зможе повноцінно замінити нинішній основний склад жіночої команди житомирянок. Якщо інформація про проблеми та перебої із фінансуванням головної жіночої команди у Житомирі розлетиться разом із гравцями по всій Україні, то до Житомира ніхто із досвідчених майстринь волейболу ще довго не приїде.
Та ж сама картина може трапитись і з командою «Житичі». Усім зрозуміло, що нинішній склад команди, хоча й має іменитих майстрів, але ж повною мірою недоукомплектований. Капітан «Житичів» М.Рудницький у свої 39 років і так заслуговує на найвищу оцінку. Але чи надовго його ще вистачить? Кого із зіркових волейболістів зможуть придбати « Житичі» влітку 2021 року? Сказати важко, бо для купівлі чи запрошення легіонерів потрібні потужні кошти. Якщо конкретно – потрібні вже десятки мільйонів гривень. Знову ж таки, а для чого Житомиру аж два волейбольні колективи Суперліги? Невже в області створена база для підготовки власних спортивно-волейбольних талантів? Щось схоже на спортивний ліцей (у Бердичеві) наче вже й діє, але про волейбольне відділення у ньому поки що не чути. То можливо якраз і направляти кошти обласного бюджету на підготовку волейбольних талантів місцевого походження?
Схоже, питань подібного забарвлення у Житомирі набралося чимало. Цікаво, а громада області знає, куди і скільки витрачають на великий футбол чи великий волейбол із бюджету області. А якщо такі цифри стануть відомими і відкритими для публічного ознайомлення. То тоді постане ще одне питання – а для чого все це? Хтось, можливо , візьметься й пояснити.
