Суботня інформація

Жителька Малинської громади пересувається з собакою-поводирем: як Діна допомагає Анастасії Дем’янчук

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС В GOOGLE
ДОДАТИ ЗАРАЗ

Для 24-річної Анастасії Дем’янчук із села Українка Малинської громади німецька вівчарка Діна стала не просто собакою. Вона супроводжує дівчину в дорозі, допомагає у повсякденних справах і дає те, без чого людям із порушеннями зору часто дуже важко, — відчуття безпеки.

Анастасія Дем’янчук з собакою-поводирем Діною. Малин, Житомирщина, 23 червня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

 

Реклама

Анастасія має інвалідність першої групи через порушення зору з дитинства. Коли поруч немає людини, яка могла б її супроводити, поруч іде Діна. Саме тому ця історія — не лише про любов до тварини, а й про доступність, гідність і право людини самостійно жити своє життя.

Про історію Анастасії Дем’янчук та її собаки-поводиря розповіло Суспільне Житомир.

Німецька вівчарка Діна, яка допомогає Анастасії Дем’янчук. Малин, Житомирщина, 23 червня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Як Діна стала поводирем

За словами Анастасії, у 2023 році вона придбала тримісячне цуценя німецької вівчарки. Згодом собака пройшла навчання в кінолога та близько року перебувала у кінологічному центрі. Після цього дівчина ще приблизно місяць вчилася розуміти сигнали Діни.

Тепер вівчарка допомагає господині орієнтуватися у просторі, супроводжує її під час поїздок і реагує на спеціальні команди. Для Анастасії це стало великою підтримкою, адже не завжди поруч може бути людина, яка допоможе дістатися до лікаря, установи, транспорту чи потрібного місця.

Дівчина каже, що з Діною почувається впевненіше. Для неї собака — і близька істота, і поводир, і захисник.

Реклама
Анастасія Дем’янчук з собакою-поводирем Діною. Малин, Житомирщина, 23 червня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Подорожі, вокзали і пояснення, які доводиться повторювати

Разом із Діною Анастасія їздить до Малина, Києва та інших міст. Але перші поїздки показали ще одну проблему: не всі люди знають, що собака-поводир має право супроводжувати людину з порушенням зору в громадських місцях і транспорті.

Анастасії доводилося пояснювати, що Діна — не звичайна домашня тварина, а навчена собака-помічник. Найбільше труднощів, за її словами, виникало на вокзалах і в метро. У маршрутках ситуація поступово стала спокійнішою, однак із таксі проблеми трапляються досі: не всі водії погоджуються брати пасажирку із собакою.

Діна може покликати людину, коли господині стає зле

У квітні 2025 року Анастасія та Діна брали участь у змаганнях «Провідник незрячих» в Одесі. Там собаки виконували завдання, максимально наближені до реальних міських умов: потрібно було дійти до парку, ставка, зупинки, аптеки та правильно провести людину маршрутом.

Реклама

Окремо в кінологічному центрі Діну навчали реагувати на погіршення самопочуття господині. Анастасія розповіла, що має діагноз симптоматична епілепсія, тому собака може покликати людину на допомогу, якщо дівчині стане зле.

Під час візиту до Києва. Червень 2026 року. Facebook/Oksana Parfus

У Малині така пацієнтка із собакою-поводирем — перший випадок для лікарів

Сімейна лікарка Тетяна Дідківська розповіла, що у своїй практиці вперше зустріла пацієнтку із собакою-поводирем. За її словами, Діна добре навчена, а така допомога справді потрібна людям із порушеннями зору.

Жителі Малина, які бачили Анастасію з Діною, також кажуть, що собака поводиться розумно й уважно. Люди звертають увагу: для незрячої людини така підтримка може означати можливість самостійніше дістатися до аптеки, магазину, лікаря чи іншої важливої справи.

Історія Анастасії та Діни нагадує про просту річ: доступність — це не тільки пандуси, транспорт чи документи. Це ще й готовність суспільства не створювати людині додаткових бар’єрів там, де вона й так щодня долає більше, ніж інші бачать збоку.

Реклама

Важливі новини та людські історії — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.

Реклама

Схожі матеріали

Реклама

Популярні новини

Реклама