Не уявляє себе без лісу 34-річна вчителька географії Журбовицького ліцею Олевської громади, жителька с. Кишина Альона Миколаївна Горпинич.
Змалку до «тихого полювання» її привчила мама — Валентина Володимирівна.
Закінчила пані Альона природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка в 2012 році, тож сам Бог велів їй любити ліс, його флору та фауну. Робочий графік у жінки після шкільних занять у грибний сезон завжди однаковий: разом із донькою Анастасією вони вирушають на велосипедах до лісу — відпочити, назбирати грибів та ягід, побачити щось нове і захоплююче.
— За життя в різні пори року й при різній температурі повітря я збирала багато грибів, — ділиться спогадами пані Альона, — у нас дуже грибні та мальовничі місця. Наприклад, 20 жовтня цього року, випасаючи корови при температурі 8 °С, мене немов магнітом «потягнуло» до канави, де пощастило знайти понад 10 білих грибів! Я навіть не могла уявити, що в такий мороз ростуть гриби! А нещодавно, до речі, вперше за життя натрапила в лісі на ліскульку, або ліщинового вовчка — тваринку з роду мишовидних гризунів родини вовчкових.
А яке ж було моє здивування, коли сьогодні, 14 листопада, в мішаному лісі біля рідного села знайшла білого грибочка-красеня та зібрала приблизно 15 літрів зеленок! Це було незабутньо й дуже корисно!
Народна мудрість стверджує: «Що в лісі родиться, то в дворі згодиться», «Поле бачить, а ліс чує», — природу не обманути, а гриби корисні будь-якої пори. Дякую лісу за щедрий сьогоднішній урожай, а нашим ЗСУ — за можливість насолоджуватися дарами природи та життям.
Богдан Лісовський
