У період існування Німецької Демократичної Республіки (НДР), автозаправні станції були частиною державної інфраструктури.
Вони обслуговували переважно транспортні засоби місцевого виробництва, такі як Trabant, Wartburg та Barkas.
Паливо надавалось за фіксованими цінами, а його якість та доступність часто були обмеженими.
