Військовослужбовець 138 батальйону 115 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ Олексій Глембоцький з Житомирщини подолав дистанцію 24 кілометри гірськими хребтами Карпат у рамках забігу Buko Trail у серпні 2025 року.
Як розповів Олексій Суспільному, до участі його підштовхнула реабілітація після поранення та бажання випробувати себе у горах, а не на звичному асфальті.
З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист України. У квітні 2025 року на Запорізькому напрямку отримав мінно-вибухову травму під час атаки російських безпілотників, внаслідок чого втратив кисть лівої руки та фаланги пальців на правій. Незважаючи на це, вже на шостий день після операції він вийшов бігати в ліс.
“У мене зараз є трохи вільного часу. Взагалі з початку війни займався бігом, але набридло бігати по асфальту. Захотілося чогось цікавішого. Була дистанція 8 кілометрів, але дуже дитяча для мене. 25 кілометрів — юніорська, але теж легка. Тому вирішив просто спробувати, як воно: вийде, не вийде, бо біг під гірку — це вже зовсім інша справа, ніж пробіжки по рівному асфальту у Житомирі”, — розповів Олексій Глембоцький.
До війни Олексій працював фотографом і подорожував світом, зокрема Індією, Бірмою та Іраном. Біг став для нього способом підтримувати фізичну форму та психологічно розвантажуватися.
Він планує продовжувати активність у горах і брати участь у нових забігах після завершення реабілітації та встановлення протезів.
Зараз Олексій перебуває в черзі на протезування.
“Спочатку мають поставити механічний гак, а потім уже біонічну “хапалку”. Я зараз і так багато з чим справляюся, кермую, наприклад, без проблем. Але буває не вистачає хапнути щось”, — сказав військовослужбовець.
Реклама
