Для територіальних громад наразі одне з найгостріших питань – це реорганізація навчальних закладів. До мене, як депутата Житомирської обласної ради, вже надійшло чимало звернень від жителів сіл Любарської, Романівської, Баранівської, Ружинської громад, де збираються закривати школи.
Люди скаржаться, що їх не інформують, до них не дослухаються, та й взагалі нехтують спілкуванням на цю тему, і в багатьох випадках просто ставлять перед фактом реорганізації школи. Тож зрозуміло, що люди починають хвилюватись, це призводить до соціальних вибухів, бо закриття шкіл завжди було й буде болючим питанням для селян.
На жаль, дійсно, керівники громад не повноцінно проводять громадські слухання, вони носять суто формальний характер, місцевим жителям детально не роз’яснюють, які вигоди може дати реорганізація навчального закладу. Тобто не переконують батьків у тому, що закриття школи – на часі, це потрібно і важливо, перш за все, для дітей. Зазвичай, це відбувається без врахування думок жителів села, без аналізу наслідків закриття школи.
Водночас, реорганізація шкіл триває вже не перший рік, проте проблеми, які виникли в цьому процесі, не вирішені дотепер. В громадах бракує шкільних автобусів, або існує проблема з утриманням чи технічним станом шкільного транспорту. А розбиті дороги, по яких підвозять дітей… Є факти, коли через жахливий стан дороги перевізники відмовлялись возити школярів. Все це – безпека наших дітей, на яку подекуди не зважають. Впевнений, що в громадах про це знають, але не враховують, і просто приймають бездумне рішення – закрити школу. А це аж ніяк не йде на користь дітям, яким дорослі зобов’язані створити належні умови для здобуття освіти, і порушує їхні права.
Усі громади різні, і треба розуміти, що у кожній ситуації має бути окреме, індивідуальне рішення. Закривати малокомплектну школу чи ні – це повністю має залежати від жителів громади. Наголошую, рішення про закриття навчального закладу має стати результатом детального обговорення в громаді. Треба пояснювати людям, що інтереси жодного учня і вчителя після закриття школи не постраждають: як діти, так і педагоги будуть переведені до інших навчальних закладів із належними умовами підвезення, навчання та праці. Але, якщо сільська школа – перспективна, вчителі забезпечують високий рівень освіти, а учні показують гарні результати, то громада має подбати про її подальше існування.
Тож закликаю керівників громад – приймайте лише виважені та відповідальні рішення, коли йдеться про школи, про дітей. Не порушуйте їхні права на освіту, не нехтуйте їхніми інтересами та безпекою. Це має бути рішення, в якому будуть зацікавлені всі сторони: і діти, і батьки, і вчителі, і громада в цілому. Але, перш за все, це має бути вигідно дітям – вони мають здобувати якісну освіту на сучасному рівні, аби мали змогу гідно конкурувати з дітьми з міських шкіл.
Депутат
Житомирської обласної ради
Віктор Развадовський
