Мішки із зерном, кукурудзою, зернові снопики, сіль та інші смаколики –з таким набором харчів виїздять нині до лісу єгері Баранівського лісництва Юрій Стельмах та Віктор Багінський.
Про це повідомляє пресслужба Житомирського ОУЛМГ.
13 підгодівельних комплексів та ще сім десятків годівниць для диких тварин – всі ці лісові їдальні мають бути з харчами, аби звірина могла прийти сюди і підкріпитися.
«Поснідати чи пообідати тварини приходять сюди з осені по весну, але коли у лісі багато снігу та морозно, підгодівля є обов’язковою – інакше мешканцям лісу зиму пережити буде вкрай важко. Свиням насипаємо кукурудзи – вони її дуже люблять, лосям, козулям та оленям – зерносуміш, сіно та віники з гіллячок. Обов’язково ставимо і солонець – звідти тварини отримують необхідні організму мінерали», – розповідає нам Віктор Багінський, з котрим у вільний час залюбки до лісу виїздить і син Дмимтро.
«Батько ділиься зі мною секретами цієї справи, – посміхається хлопець, – я вже знаю, де розчистити сніг, щоб кози лягали там на відпочинок, бо на снігу їм лягати не бажано – можуть застудитися. А ще знаю, що лісові мешканці більше люблять сіно, котре скошене на лісових галявинах, ніж те, що виросло на полях».
Останніми посушливими роками, коли воду у лісі стає знайти все важче, поблизу підгодівельних майданчиків лісівники облаштовують ще й водойми.
«Таким чином вирішується дві проблеми, – роз’яснює головний лісничий підприємства Віктор Мірошніченко. – І тварини можуть спрагу втамувати і на випадок пожежі теж автомобіль може набрати».
Так же практично у лісгоспі підійшли до облаштування харчових полів для тварин: для посівів використали протипожежні розриви в лісових масивах. Такі ділянки щорічно обробляються і засіваються – і тваринам можна поживитися, і для поширення вогню – бар’єр серйозний. Таких обєктів в лісгоспі наразі – понад 12 гектарів.
Загалом в мисливських угіддях Баранівського держлісгоспу єгерська служба підприємства облаштувала 21 підгодівельний комплекс, понад 150 годівниць та стільки ж солонців. Аби всю зиму там було чим поживитися звірині, ще за літа лісівники заготовили 24 тонни сіна, 18,5 тисяч кропив’яних пучків та ще зернові снопики, кукурудзу, зерносуміші та коренеплоди.
Підгодівля мисливської фауни в зимовий період та круглорічна охорона від браконьєрів – це ті напрямки, яким в мисливському господарстві лісгоспу приділяють максимум уваги.
Дбають у господарстві і про те, аби в лісах збільшувалася популяція диких тварин. Щороку в угіддя тут розселяють потомство плямистих оленів, котрих розводять у вольєрі.
Загалом на ведення мисливського господарства в лісгоспі щорічно спрямовують від 1,5 до 2 мільйонів гривень. Звісно, витрати ці жодним чином не окуповуються.
«Проте звірині в наших лісах живеться комфортно, про це свідчить щорічний облік мисливських видів – це і є головним стимулом нашої роботи», – переконує директор лісгоспу Анатолій Остудімов.