У місті Володимир відбулася подія, яку вже називають історичною для регіону. У Свято-Успенському кафедральному соборі вперше провели богослужіння українською мовою. Службу очолив Предстоятель Православна церква України, Блаженніший Епіфаній.
Для Волині це знакова подія, адже Свято-Успенський собор є однією з найдавніших і найважливіших православних святинь регіону. Храм збудували у XII столітті за князя Мстислава Ізяславича, і протягом століть він був духовним центром Волинської землі.
Упродовж десятиліть, з 1944 року, собор перебував у користуванні Російської православної церкви, а згодом — Української православної церкви Московського патріархату. Лише у 2025 році держава завершила юридичні процедури, після чого храм було передано у користування Володимир-Волинській єпархії ПЦУ.
Перше богослужіння українською мовою стало символом не лише зміни юрисдикції, а й повернення собору до українського духовного та культурного простору. У храмі молилися віряни з Володимира та навколишніх громад.
Свято-Успенський собор є пам’яткою архітектури національного значення та входить до державного реєстру культурної спадщини України. Його історія охоплює періоди розквіту, руйнувань, перебудов і відновлення, але нинішня подія відкриває для храму нову сторінку.
Історія собору з Вікіпедії
Храм збудований за часів волинського князя Мстислава II Ізяславича у 1160 році. Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках; мав фрескові розписи; перебудований у XVIII столітті. Загальний вигляд має статично-монументальний, незважаючи на не надто вдалу перебудову, виконану у 1896—1900 роках архітекторами А. Праховим і Г. Котовим.
1156 року праонук Володимира II Мономаха, Мстислав II Ізяславич, котрий був удільним князем у Володимирі, а пізніше великим Київським князем, збудував новий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Освячення храму було після розпису в 1160 році. Після освячення храм став кафедральним, продовжуючи історію першої єпископської кафедри Волинської єпархії, заснованої на цих землях у 992 році. На честь 1000-ліття Волинської єпархії поблизу собору у 1992 році встановлено пам’ятний хрест. Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів. Під храмом є 6 великокнязівських, 2 єпископські і багато гробниць знатних осіб. Тут похований і будівничий храму князь Мстислав II. Він був розорений полчищами Батия і знову відновлений. У першій половині XV ст. спустошений, наприкінці століття стараннями Володимирського єпископа Васіана відбудований.
У 1596 році, коли Володимирський єпископ Іпатій Потій прийняв унію, храм став унійним. Під час пожежі 1683 році, яка спустошила все місто, собор дуже постраждав і був відновлений лише в 1753 році. У 1772 році собор прийшов у запустіння. Використовувався як «казенний магазин» (склад). На 1829 році він перетворився на суцільну руїну — обвалились склепіння і купол. Своїм відродженням собор завдячує турботам відкритого в грудні 1887 року у Володимирі Свято-Володимирського братства, яке поставило перед собою релігійно-просвітницькі і церковно-упоряджувальні завдання. У 1896 році був прийнятий проєкт «реставрації» храму архітектора Котова І. Г. У 1896–1900 роках собор перебудований у псевдовізантійському стилі. Освячення оновленого храму перетворилось у всенародне свято. Успенський собор є пам’яткою давньоруського зодчества. Розташований він у самому центрі міста Володимира поруч з древніми міськими валами. Разом з єпископським будинком і дзвіницею складає своєрідний комплекс так званого «замочку» — укріпленої резиденції волинських єпископів. Кам’яний, шестистовпний, хрестокупольний, трьохнавний, трьохапсидний, однокупольний. Його архітектурні форми прості і лаконічні. Фасади розчленовані пілястрами і напівколонами, прикрашені аркатурним поясом.
Успенський собор (Мстиславів храм) (1156 рік) є пам’яткою архітектури України, входить до державного реєстру Національного культурного надбання (реєстраційний номер № 803) і охороняється державою.
У 1927 р. в Успенському соборі відмовились поховати Василя Комаревича – українського політичного діяча, депутата польського парламенту (1922-1923 рр.), що спричинило публічний скандал.
Впродовж 1944-2025 рр. перебував у користуванні Російської православної церкви, а у 1996-2025 виконував роль кафедрального собору Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП.
11 травня 2010 році виповнилося 850 років з дня спорудження собору. У місті відбулися урочистості, які очолив Предстоятель Української православної церкви Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан). 10 жовтня 2025 року о 06:00 державна виконавча служба України спільно з національною поліцією України провела обшук і виселила представників УПЦ МП там знайшли килим з двоголовим орлом фото російського святого Іоана Кроштадського і багато інших. Перед собором молилися 80 парафіян Української православної церкви Московського патріархату.
14 січня 2026 року на території Свято-Успенського кафедрального собору у Володимирі відбулась робоча зустріч очільника Володимир-Волинської єпархії ПЦУ архиєпископа Матфея з заступником голови облдержадміністрації Тарасом Шкітером. За його словами, Волинська ОДА отримала листи-погодження про передачу Успенського собору Володимир-Волинській єпархії Православної Церкви України від міністерства культури України та Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
