20-річного хлопця Віктора Орлова із селища Новогуйвинське Житомирського району поліція оголосила у розшук: 6 червня він пішов із дому і не повернувся. Кілька днів правоохоронці шукали зниклого, а 10 червня його тіло було знайдено у місцевій водоймі – піщаному кар’єрі Новогуйвинська.
“Тіло знайшли на глибині чотирьох метрів”
– Водолази знайшли тіло хлопця на глибині чотирьох метрів біля дамби, – повідомив газеті “Субота” Віктор Лавренюк – керівник Житомирської обласної комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби Житомирської обласної ради, працівники якої виїжджали на пошуки зниклого.
Як таке могло статися? Якщо Віктор купався у кар’єрі, мабуть, він був не один, і тоді незрозуміло, чому його друзі одразу не забили на сполох? Чому мовчали кілька днів, поки поліція намагалася знайти Вітю?
Сім’я Віктора живе у Новогуйвинську у п’ятиповерховому будинку. Сусіди розповіли, що у загиблого є рідний брат Андрій – вони з Віктором двійнята. Був іще старший брат, який загинув в результаті нещасного випадку кілька років тому – підірвався на гранаті. Сім’я ледве пережила одне горе, а тепер знову непоправна втрата. Мати працює санітаркою у психіатрічній лікарні, а батько воює у лавах ЗСУ. Про сім’ю люди кажуть тільки хороше.
“Стрибнув у воду і не виплив”
Андрій Орлов – брат загиблого, погодився розповісти журналістці все, що знає про обставини загибелі Віктора:
– У той день Вітя разом зі знайомими хлопцем і дівчиною гуляли по Новогуйвинську, а вночі вирішили піти купатися на дамбу, на піщаний кар’єр. Це було вже біля трьох годин ночі. Можливо, вони були трохи на підпитку. Купалися, стрибали у воду. Вітя стрибнув, мабуть, якось невдало і не виплив. Приятелі посиділи на березі, не дочекалися його і пішли додому. Мабуть, вони просто дуже злякалися. Тільки коли поліція почала шукати і встановлювати всіх, з ким він спілкувався у той день, вони розповіли про купання. Не знаю, як сталося, що Вітя втопився, адже він стрибав саме у тому місці, де стрибав завжди. Судмедексперти підтвердили, що причина смерті – утоплення. Мене у той день, на жаль, у Новогуйвинську не було і тому обставини трагедії знаю лише зі слів свідків. Коли Вітя не повернувся додому, сім’я забила на сполох та звернулась до поліції.
– Мій брат був добрий і відповідальний, – говорить Андрій. – Закінчив професійне училище за спеціальністю будівельник. Підробляв у місцевому магазині та на інших роботах. Коханої дівчини у нього не було. Планував піти у збройні сили та захищати країну, але не склалося…
“Вітя був чемний і добрий хлопець”
Сусідка пані Ірина розповіла, що працює у місцевому дитячому садочку і знає хлопчиків з малечку – Вітю і Андрія.
– Це дуже хороші хлопчики, – говорить жінка. – Я ніколи не бачила, щоб вони з кимось билися. Віктор був завжди привітним, чемним, добрим, бувало, допоможе занести воду на мій третій поверх. Завжди привітається. Дуже шкода хлопця…
– Я працюю двірником, – вступає у розмову пані Галина, – і коли Вітя проходив по двору разом з компанією, ніколи не соромився привітатися зі мною. Кажуть, він збирався приєднатися до батька, який служить у ЗСУ, піти захищати країну.
“Вітя був відкритим до людей”
Журналістка зайшла у місцевий ліцей і поговорила з Іриною Дем’янчук – класною керівницею Віктора і Андрія. Ось що розповіла вчителька:
– Вітя в колективі був доброзичливий, працьовитий, цінував дружбу. На нього можна було покластися у будь-якій справі. Був світлим хлопцем. Відкритим до людей. Брав участь у всіх позакласних заходах, допомагав, чим міг, щось піднести, прибрати територію, тощо… Хороший був хлопець. Мої щирі співчуття близьким і рідним.
В даний час поліція з’ясовує всі обставини трагедії. В надзвичайних ситуаціях дуже важливо, щоб свідки вчасно реагували на подію, не боялися бити на сполох і не замовчували те, що сталося. Адже страх та малодушність будуть точити душу до кінця життя…
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
