У справі коростишівського угруповання допитали матір загиблого військового

24 червня у Корольовському районному суді Житомира на черговому засіданні у справі угруповання з Коростишева суд допитував потерпілих у цій справі та розглянув питання щодо продовження дії запобіжних заходів обвинуваченим. Зокрема, на суді допитали Тетяну Євчук — матір 23-річного військового 95 бригади, захисника Донецького аеропорту Івана Євчука.

Першою на суді допитали Тетяну Євчук, яка розповіла про вбивство у 2016 році її сина — колишнього військового 95 бригади і захисника Донецького аеропорту Івана Євчука. За словами жінки, у квітні 2016 року її сину по телефону погрожували вбивством, про що Іван сам сказав їй. 23-річний чоловік придбав рушницю, яку взяв із собою, коли їхав на роботу в Олевський район, де зі слів Тетяни, після звільнення зі служби працював в охороні на місці видобутку бурштину. До самого видобутку, зі слів жінки, її син стосунку не мав.

28 квітня 2016 року Іван повідомив матері, що збирається їхати додому, і на цю роботу не планує більше повертатися.

“Син дзвонив мені упродовж дня. Говорив, що поки не може виїхати звідти, але він не один, чекає машину, яка зможе підвезти його й інших працівників. Вони там займалися лише охороною — помпи охороняли чи що там. Близько 21:00 Іван сказав, що вже домовилися за машину і через 2-3 години він виїде. Десь о 23:00 я йому зателефонувала — голос у нього вже був стривожений, він сказав, що машини немає, ще не виїхали з роботи. Близько о пів на першу я знову телефонувала, але син вже був поза зоною і більше не відповів”, — розповіла Тетяна Євчук.

29 квітня поліцейські повідомили жінці, що її син загинув. Івана — побитого, зі зламаними кістками, з кількома десятками ножових поранень і в синцях — невідомі викинули з авто на ґрунтову дорогу поблизу Хорошева.

Батьки Івана разом з правоохоронцями побували на місці вбивства сина. За припущенням слідчого, до скоєння злочину могла бути причетна група людей. Також допомагати їм міг хтось із місцевих жителів.

“Це було не просто звичайне вбивство. Я вважаю, це було катування або показове вбивство, бо одна людина зі скількома засобами для побиття, які вказані в судово-медичній експертизі, цього зробити не могла. На тілі були не тільки тупі забиття — були переламані ребра, руки, нога, зламана щелепа і череп. Забої легень, струс мозку, рвані рани на вухах і біля місць переломів. І більше 20 ножових поранень. Ймовірно, його підвішували за руку чи одягали кайданки. Там явно діяла група людей. І, можливо, хтось із місцевих теж належить до цього угрупування, бо без їхньої допомоги вони ніяк би не могли повернути на ту глуху дорогу. Про неї знають лише наші хорошівці. Попередньо, син був ще живий, коли його викинули з авто — якби це зробили на центральній дорозі, можливо, ще був би шанс його врятувати”, — сказала Тетяна Євчук.

Жінка розповіла, що боргів її син не мав. Іван мав міцну статуру і, зі слів Тетяни, міг за себе постояти. В ході слідчого експерименту поліцейські з’ясували, що Івана підвезли в Хорошів одним авто, після чого до них на відстань 150-200 метрів під’їхало інше авто, куди Івана покликали поговорити.

“Зі слів свідка, Іван сказав, що піде поговорити. Він не взяв із собою рушницю, яка була при ньому, тобто схоже, що він справді збирався лише поговорити. Хоча міг би взяти свою рушницю і за потреби бахнути — не по людях, по колесах авто. Машина стояла так, що в темну пору доби, коли це відбувалося, з місця, де стояв свідок, це могло виглядати, ніби син сам сів туди і поїхав з ними. Але і правоохоронці, і ми припускаємо, що його могли оглушити по голові тупим предметом і втягти в авто”, — розповіла Тетяна Євчук.

Станом на 24 червня 2025 року прокуратура висунула обвинувачення у вбивстві Івана Євчука Андрію Лавриненку. Під час допиту на запитання, чи згадував її син ім’я Лавріненка Андрія Станіславовича жінка сказала, що не згадував. Сам Лавриненко, присутній у суді, звернувся до Тетяни Євчук і сказав, що він не має стосунку до цієї справи.

“Я по-людськи розумію ваше горе, але розумієте — мене зараз судять нібито за вбивство вашого сина, говорять, що це я його вбив. Я взагалі до цього не маю жодного стосунку. Не знаю ні прізвищ, ні цього всього, що ви говорили. Я не розумію, яким боком тут я, і за що мене судять”, — сказав Лавріненко.

“Це питання не до мене. Я — потерпіла сторона, вбили мого сина. Це вам з вашим угрупованням треба визначитися і розказати правду, як, хто, скільки людей вбивали мого сина”, — відповіла Тетяна Євчук.

Наступним суд заслухав потерпілого Олега Підкевича. За його словами, на початку січня 2018 року до нього зателефонував Михайло Лукомський, який повідомив, що син Олега Підкевича Роман зґвалтував сестру Михайла Ілону.

“При зустрічі Лукомський запропонував: або я заплачу 2000 доларів, або вони напишуть на Рому заяву за зґвалтування. Я погодився на 2000 доларів і на наступний день приїхав до міськради — подзвонив йому, він вийшов з міськради і забрав ці 2000 доларів. Я запитав, чи не буде потім проблем у Роми. Він запевнив, що конфлікт вичерпано”, — розповів Олег Підкевич.

За словами Підкевича, заяву до поліції він написав, тому що напередодні дзвінка його сина Романа вивезли до місцевого кар’єру та побили. Імен та прізвищ кривдників Роман батькові не називав.

Ще один потерпілий Михайло Колесник розповів, що позичав 20 000 гривень для купівлі авто у Руслана Твардовського та Віталія Мельника у 2022 році. За його словами, гроші він повинен бути повернути через місяць із відсотками. Загальна сума боргу через місяць, за словами потерпілого, становила 35 тисяч гривень. Михайло Колесник сказав, що через несплату боргу Руслан Твардовський із Дмитром Куксою побили його.

“Не пам’ятаю дату — минуло місяців 2 чи 3 — мені подзвонили. Там були і погрози, і побиття. В дев’ятій вечора мене набрали і попросили вийти до будинку. Я вийшов. Під’їхали Діма з Русланом, спитали, де гроші. Грошей у мене нема — після цього мене починають бити”, — сказав Михайло Колесник.

Після цього до розмови включилися обвинувачений Руслан Твардовський, Анатолій Моргунов та Дмитро Кукса. Твардовський та Кукса запитували у Михайла Колесника, чи має він до них претензії.

У відповідь Твардовському Михайло Колесник сказав, що зараз претензій немає. Моргунов запитав у Колесника, що він робить.

“Міша, я не розумію, що трапилося. Ми з тобою ніби товаришували, бачились часто. В нас ніколи нічого не було. Ти взагалі тверезий? Ти претензії до мене маєш, щоб мене посадили, засудили?”, — звернувся до Михайла Колесника Дмитро Кукса.

У відповідь той сказав, що раз написав, значить, має.

Після заслуховування свідчень потерпілих суддя Сергій Франчук задовольнив клопотання прокурора Максима Супрунова щодо продовження дії запобіжних заходів усім обвинуваченим у цій справі. Восьмеро обвинувачених залишаються під вартою, двоє — під домашнім арештом. Обвинуваченому Михайлу Лукомському, який є чинним депутатом Коростишівської міськради, дозволили виїзд до Хмельницького на 3 дні для відвідування тренінгу з професійного розвитку. Наступне судове засідання відбудеться 4 серпня 2025 року.

Новина оновлюється.