Суботня інформація

У селі Висока Піч проживає більше півтори сотні переселенців: люди продовжують прибувати

У селі Висока Піч Тетерівської громади Житомирщини станом на 16 червня проживає більше півтори сотні переселенців. Люди продовжують прибувати до села зі сходу та півдня України.

Про це  розповіла Катерина Котвіцька, староста Високопічського старостинського округу.

За її словами, люди в основному проживають в будинках та квартирах, які їм надали жителі Високої Печі.

15 червня ми прийняли сім’ї, які приїхали з Харківської області. Найближчими днями у селі Висока Піч поселяться ще дві родини з Донеччини. Більшість переміщених осіб проживають у кватирах, де господарі у від’їзді. Є тільки 3 сім’ї, які живуть разом із господарями. Кожного тижня ми забезпечуємо ці сім’ї продуктами“, – розповіла Катерина Котвіцька.

Місцева жителька Валентина підготувала для людей, які приїдуть до села Висока Піч зі східних чи південних областей, будинок своїх родичів. Каже, що в ньому можна розмістити велику родину з п’яти – шести людей.

“Якщо є порожній будинок, то чому ж не допомогти людям, це ж добре. Будинок гарний, є всі зручності: пральна машина, душ, посуд, постіль – заїжджай і живи”, – каже Валентина.

Переселенка Ірина Єсьман проживає у Високій Печі разом із сином та мамою із середини квітня. Жінка приїхала на Житомирщину з Харкова, а її мама – з тимчасово окупованого Херсону. Ірина Єсьман розповіла, що в Харкові вона живе в районі Салтівки. Свого чоловіка, військового, не бачила з 23 лютого, з того часу, як він пішов на роботу і почалося повномасштабне вторгнення Росії на територію України. З Харкова виїхала із сином першого березня.

Нам ці шість днів як рік здалися – дуже складно було, – каже Ірина Єсьман. – Ми не могли вихати з Салтівки, щоб потрапити на потяг. Більше 24-х годин їхали до Львова. Там проживали півтора місяці. А мама весь той час була в Херсоні. Я шукала можливість її звідти вивезти”.

Мама Ірини Жанна Амоцька розповіла свою історію життя в окупованому Херсоні.

“Жилося там важко, по-перше, морально. Коли ти виходиш на двір та бачиш цих “орків”, вони з автоматами всі. І не знаєш, що в цей час в нього в голові і чи він буде стріляти в тебе. Перші тижні зовсім не було продуктів, зникло молоко, дітей не було чим годувати. Виїхали на вдачу. В нас не стріляли, але пережили багато”, – розповіла Жанна Амоцька.

Анастасія з родиною приїхала до Тетерівської громади зі Слов’янська, що на Донеччині. Каже, що виїжджати з міста вирішила, аби вберегти своїх дітей.

“Я зараз вагітна і маю ще малу дитину. Мені треба буде і медична допомога, і інше. Було страшно, тому і вирішили поїхати”, – каже Анастасія.

Ще одна переселенка Маша Доценко каже, що після пережитого обрала для проживання Високу Піч через природу та спокійну обстановку.

“Спочатку ми думали в підвалах пересидіти, – розповідає Маша Доценко. – Але потім стало страшно, і донька почала нервово на це все реагувати. Тому і виїхати. Спершу поїхали в Дніпро, а там знайшли волонтерку, яка допомогла сюди доїхати. Спочатку пропонували зупинитися в Житомирі, а потім розповіли про це селище – і ми погодились. Бо тут ліс, село і обстановка нормальна”.

Як розповіла  очільниця обласного департаменту соціального захисту населення Олена Грищук, станом на дев’яте червня з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в межах Житомирщини отримали довідку внутрішньо переміщеної особи 96 тисяч 810 людей.

За інформацією Житомирської обласної військової адміністрації, розміщеною на сайті 14 червня, на Житомирщині знайшли прихисток 38 088 родин, з яких 567 – багатодітні.

 

Схожі матеріали

Популярні новини