Жителі Романова не можуть оговтатися від моторошної події – зранку 20 вересня у хліву одного із обійсть селища було знайдено вбиту 42-річну жінку. Поліція затримала її співмешканця, якого підозрюють у скоєнні злочину.
За даними поліції, напередодні між співмешканцями виник конфлікт, під час якого чоловік сильно побив жінку. Уранці наступного дня він виявив у хліву її бездиханне тіло та викликав “швидку”. Медики, які приїхали на виклик, констатували смерть жінки. Згідно висновку судово-медичної експертизи, вона загинула внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень.
Максим та Ірина жили у хліву без світла і газу
Як це могло статися, і через що виникла фатальна сварка? За відповідями журналістка “Суботи” приїхала у Романів. Жителі вулиці, де живе 42-річний підозрюваний на ім’я Максим, розповіли, що на початку літа цього року він привіз до себе жінку, яку звали Ірина. Вони жили у хліві на території його обійстя без світу, газу та інших умов, тому що рік тому його хата майже повністю згоріла під час пожежі. Про Ірину відомо небагато. Люди кажуть, що у неї п’ятеро дітей від попередніх чоловіків. Трьох дітей взяла до себе бабуся, четвертий, вже дорослий молодий чоловік зараз на фронті. А п’ятий, 18-річний Микита, спочатку виховувався у спецінтернаті, а останнім часом жив з ними у тому ж хліву.
– Там, де горілка, толку не буде, – качають головами зустрічні чоловіки, маючи на увазі життя Максима і Ірини. – До речі, цю співмешканку ми в очі не бачили, – зізнались вони.
Продавчиня місцевої крамнички пані Валентина розповіла наступне:
– Ірина ніколи у крамницю не заходила, а Максим тут частенько бував. Не знаю, як він обходився з родичами, але у крамниці був завжди чемний, добродушний і ввічливий. Ніколи не чула від нього нецензурних слів. Але він нерідко випивав, це дійсно так.
Коли журналістка підійшла до обійстя Максима, де він останнім часом жив зі своєю співмешканкою, була вражена тим, наскільки все занедбано. Немає ніякої огорожі. Біля напівзгорілої хати стоїть перекошений хлів, стіни якого руйнуються на очах. Біля нього на вулиці валяється сокира, якісь ганчірки, тази, сміття. Поряд – саморобна плита, тобто кострище, обкладене цеглою, та розкиданий посуд. Саме тут готувалась їжа. Є і колодязь, але вода у ньому брудна, не придатна для вживання. Навколо все заросло хащами та бур’яном, ніхто роками не займався городом…
“Максим ображав не тільки Ірину, а і її сина Микиту”
Сусідки, які живуть поряд з обійстям Максима, погодились на розмову з журналісткою.
– Ірину, з якою жив Максим останнім часом, ми не знаємо, – говорить пані Олександра. – А його знаємо добре вже багато років. Останні роки він жив в будинку разом з мамою, вони вдвох випивали. Він бив і свою матір, і свою першу дружину, а потім і Ірину. Часто по ночах вмикав музику, через яку ми не могли спати, тому не раз викликали поліцію. Після пожежі його мати, яка стала безхатьком, вимушена була піти жити у пансіонат для літніх людей, а Максим спочатку перебував у знайомих, а потім привіз сюди Ірину і почав з нею жити у хліву. Можливо десь на людях він був чемний і не агресивний, але з рідними та сусідами був дуже агресивний, йому слова не можна було сказати. Скільки разів він мене обзивав ні з того, ні з сього! І не тільки мене, а і інших сусідок. Максим постійно випивав разом з Іриною. Між ними часто траплялись сварки та бійки. Я бачила, як Ірина п’яна спала у кропиві на вулиці. Вона постійно ходила у синцях і була фіолетового кольору. Її 18-річному синові Микиті, який жив з ними, теж діставалось, але хлопчик нікому не жалівся. Не знаю, що тримало тут Ірину, адже, кажуть, що у неї недалеко у селі є своя хата…
– Максим – не добра людина, – приєднується до розмови інша сусідка Галина Пасічник. – Мене якось ні за що обматюкав. Часто не давав їсти і пити 18-річному Микиті. Недавно сказав сусідкам, щоб Микиті ніхто не давав води. “Нехай п’є із калюжі” – розпорядився він. Я не раз підгодовувала хлопчика, чим могла, і так, щоб Максим не бачив. Одного разу я почула на вулиці якісь крики. Вийшла і бачу, що біля моєї хвіртки стоїть Ірина. А Максим стоїть біля свого обійстя за кілька метрів від неї. Ірина йому кричить: “Ставай на коліна і присягайся, що більше не будеш мене бити”. Він став на коліна і почав хреститися. Тоді вона підійшла до нього, вони обійнялись і пішли до свого хліву. Ось таке “кохання”.
“Ірина сильно пила разом із Максимом”
Ось що розповіла ще одна сусідка пані Станіслава, будинок якої знаходиться поряд з обійстям Максима.
– Максим задирливий і запальний, але іноді поводив себе незвично. Коли вони з Іриною тільки починали жити разом у хліві, я дозволила їм заряджати у мене свої мобільні телефони, адже у них немає електрики. Тоді Максим нарвав у мене флоксів і сказав, що подарує їх своїй коханій Ірині. До речі, вона сильно пила разом з ним. Я їй не раз казала, що так жити не можна, що у неї п’ятеро дітей, яких потрібно ставити на ноги, але їй було байдуже.
Напередодні рокової події, коли увечері Микита сидів під деревом у обійсті, ми з сусідками крадькома принесли йому їсти і пити, так, щоб Максим не побачив. Перед цим я дала Микиті 170 гривень на питну воду та продукти. Хлопчик сказав, що віддав гроші матері, щоб та купила олії та хліба. Ось так ми поговорили з ним, і він пішов додому. Що сталося далі – невідомо. Вранці наступного дня я побачила машини поліції і дізналась, що Ірина померла від тілесних ушкоджень. Тоді я сказала Максиму: “Це ти її побив”, а він мені відповів: “Я її не бив”. Мабуть, у них як завжди спалахнула сварка на ґрунті випивки. Максим звик усі питання вирішувати через бійку. Побив Ірину і спокійно пішов спати, а вранці побачив, що вона не дихає, злякався та викликав “швидку”. Але було запізно…
* * *
Слідчі Житомирського районного управління поліції повідомили затриманому чоловіку про підозру у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої (ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України). Підозрюваному у вбивстві співмешканки загрожує від 7 до 10 років ув’язнення. Триває слідство…
Джерело: Народний тижневик “Суботар”
Автор: Сніжіна Смирнова
