У полі поблизу Малина відома блогерка Юлія Плотницька зустріла та сфотографувала сича.
І навіть поширила статтю про цю пташку:
Зустріч в полі…
Сич хатній (Athene noctua). Він тісно пов’язаний з давньогрецькою міфологією. Сич був супутником богині Афіни, богині мудрості та війни, і досі є символом міста Афіни. Саме тому його наукова назва Athene noctua. Цей зв’язок з мудрістю передався і в інші культури.
На відміну від більшості сов, сич хатній не є виключно нічним птахом. Його часто можна побачити активним у денний час, особливо на світанку та в сутінках. Він може сидіти на відкритих місцях, наприклад, на стовпах, парканах або гілках дерев, гріючись на сонці.
Завдяки своєму оперенню сірувато-бурого кольору з білими плямами, сич чудово маскується на тлі дерев або будівель, що робить його майже невидимим.
Основу його харчування складають гризуни (миші, полівки) та великі комахи (жуки, коники). Проте він також може полювати на дрібних птахів, рептилій, черв’яків і навіть скорпіонів.
Коли сич хатній чимось стривожений або зацікавлений, він характерно киває головою вгору-вниз або робить поклони.
Вони гніздяться в різноманітних порожнинах: у дуплах дерев, норах, скелях, купах каміння, а також дуже охоче використовують ніші та отвори в старих будівлях, господарських спорудах, що й дало йому назву “хатній”.
Сич має досить широкий репертуар звуків – від плаксивих криків “ку-віт”, “угу” та нявкання до більш мелодійних вигуків. Їхні шлюбні крики особливо інтенсивні навесні.
. Сичі хатні, як правило, моногамні і утворюють довготривалі парні зв’язки. Самці зазвичай залишаються на одній території протягом усього життя.
. Вони відіграють важливу роль у контролі популяцій дрібних гризунів та комах, що робить їх корисними птахами.
У дикій природі сичі хатні можуть жити до 16 років, а в неволі – навіть довше.
