У ліцеї №4 Бердичева встановили сучасну автоматичну систему автономного електроживлення. Вона забезпечує освітлення в укритті та невдовзі працюватиме і в класах — без затримок і ручного перемикання. Це пілотний проєкт “Енергетична безпека”, реалізований у співпраці Ротарі клубу Бердичів та німецьких партнерів — Rotary Deutschland Gemeindienst (RDG) і Rotary Club Karlsruhe-Albtal.
Про це Суспільному розповіла директорка ліцею №4 Бердичева Юлія Бабій.
За її словами, нова система підключається та вимикається автоматично — без участі персоналу.
“Система під час відключення світла подає електрику, а коли світло є — заряджається. Зараз вона працює на укриття, а вже з наступного тижня підключать і освітлення в класах”, — розповіла директорка.
До появи нової системи освітлення ліцей забезпечували електроенергією від бензинового генератора. Його запускали вручну, коли в класах не вистачало природного світла.
“Генератор ми вмикали в жовтні й листопаді, коли була похмура погода. Бензин має властивість випаровуватися, тому купували не 20, а 10 літрів — у міру використання. Усе освітлення ми замінили на LED, більш економне, тому генератора вистачало на верхнє світло”, — пояснила Юлія Бабій.
В укритті облаштовані навчальні зони, де діти можуть продовжувати уроки під час повітряних тривог.
“Тут діти можуть навчатися: читати, розв’язувати завдання. Моя дитина у третьому класі — коли спускається в укриття, то завжди виходить із готовим домашнім завданням”, — сказала директорка.
За словами вчительки початкових класів Тетяни Трушевської, світло — це також про психологічну безпеку.
“Зараз діти тривожні. Багато дітей — внутрішньо переміщені. Вони бояться, бо переміщувалися в різних умовах. У перші дні в сховищі вони просто плакали, бо це сховище. Діти навіть кажуть: “У нас усе дитинство в сховищі. Ми в садочок прийшли — і вже в сховищі живемо”, — розповіла Тетяна Трушевська.
В іншій частині укриття, де розташований пункт незламності, працює кооперативна вентиляційна система.
“Вона виконує осушувальні роботи. Після вибуху на елінгу були зруйновані дерев’яні вікна, десь плити підскочили — з’явилася волога. Тому систему поставили, щоб осушувати приміщення”, — пояснила Юлія Бабій.
Мама учениці ліцею Любов Трибун розповіла, що ініціатором проєкту став Сергій Завадський — голова ICC-комітету “Україна–Німеччина”.
“Ідея належить Сергію Завадському. Я запропонувала реалізувати її в Бердичеві, де потреба була особливо гострою через часті відключення світла. Моя роль — запропонувати локацію, координувати підготовку і супроводжувати всі етапи”, — розповіла Любов Трибун.
Звернення здійснювали офіційно — через Ротарі клуб Бердичів. Управління освіти надало перелік шкіл, і ліцей №4 увійшов до нього.
“На той момент моя дитина ще не навчалася у ліцеї — вона пішла в перший клас лише цього року. Я переконана, що таке обладнання має бути в усіх навчальних закладах міста”, — сказала Любов Трибун.
Через технічні обмеження у ліцеї №4 не можна встановити сонячні панелі, однак у Бердичеві є інші заклади, де це можливо, що відкриває шлях до реалізації наступних проєктів. Від пропозиції до запуску цього проєкту минуло близько пів року.
“Було багато технічної й організаційної роботи: онлайн-перемовини, пошук підрядника, огляди, узгодження, написання й захист проєкту, моніторинг цін, документи. І тепер маємо реальний результат”, — розповіла жінка.
Для батьків освітлення — це не лише про навчання.
“Найскладніше — переживати за дітей у моменти, коли вони змушені перебувати в темряві, без світла, тепла і можливості нормально навчатися. Особливо тривожно, коли відключення електрики збігається з повітряною тривогою, і діти перебувають у сховищі без освітлення. Як мама, я хочу, щоб моя дитина почувалася у школі безпечно та комфортно — щоб зовнішні обставини не впливали на її освіту й емоційний стан”, — поділилася Любов Трибун.
