Турхан Хатідже Султан — видатна українка, яка стала однією з наймогутніших жінок Османської імперії XVII століття, увійшовши в історію як мати султана Мехмеда IV і остання жінка, що офіційно носила титул валіде-султан (матері султана). Її доля — це яскравий приклад того, як полонянка з українських земель змогла піднятися до найвищих щаблів влади в одній із наймогутніших держав світу.
Походження
Турхан (справжнє ім’я невідоме) народилася близько 1627 року на території сучасної України — імовірно, в Подніпров’ї або Поділлі. У дитинстві її захопили в полон під час татарського набігу та продали до османського гарему. Там вона отримала освіту, вивчила турецьку мову, етикет, політику та мистецтво спокушання — усе, що готувало наложниць до можливого піднесення при дворі.
Шлях до влади
Турхан потрапила в гарем султана Ібрагіма I, від якого народила сина — майбутнього султана Мехмеда IV. Після повалення Ібрагіма в 1648 році малолітній Мехмед став султаном, а Турхан — його матір’ю. Проте реальну владу спочатку утримувала Кьосем Султан, досвідчена бабуся хлопчика та впливова регентка.
Між Кьосем і Турхан почалося запекле суперництво за владу. Зрештою, у 1651 році прихильники Турхан організували змову, унаслідок якої Кьосем була задушена у своєму палаці. Відтоді Турхан стала єдиною правителькою імперії при неповнолітньому султані, фактично керуючи державою від його імені.
Цікавим фактом є те, що гетьман Петро Дорошенко не тільки отримав протекторат її сина, Мехмеда IV, але й об’єднав з ним свої сили для походу на Кам’янець (нині Кам’янець-Подільський) і Хотин у 1672-1673 роках. Його наступником став гетьман Юрій Хмельницький. Османи панували на Поділлі і після смерті Хатидже Турхан – до 1699 року.
Її влада та реформи
Турхан Хатідже Султан зосередила у своїх руках величезну політичну й економічну силу. Вона:
впливала на призначення великих візирів;
фінансувала численні державні та релігійні проєкти;
сприяла відновленню стабільності після періоду хаосу при Ібрагімові I;
підтримувала військові реформи та морські експедиції, зокрема кампанії проти Венеції.
Її правління поклало край так званій «Епосі султанатів жінок», коли жінки гарему мали вирішальний вплив на політику імперії.
Культурна спадщина
Найвідомішим її архітектурним проєктом став Нова мечеть (Єні Джамі) в Стамбулі, яку Турхан завершила у 1663 році — через десятиліття після того, як її почала будувати інша українка, Сафіє Султан. Біля мечеті Турхан звела величний комплекс (кілліє) із базаром і школою, а сама була похована у мавзолеї поруч.
