Десять коробок із біоматеріалами від померлих відправили залізницею. В іншому задокументованому епізоді рогівки поїхали потягом Чернівці — Одеса. Це дві деталі кримінального провадження щодо Чернівецького обласного патологоанатомічного бюро, які найкраще показують масштаб історії.
Національна поліція повідомила, що з тіл померлих, за версією слідства, вилучали шкіру, кістки, сухожилля, рогівки та інші тканини. Їх передавали підприємствам і третім особам для переробки та виготовлення біоімплантів.
Підозрюють керівника патологоанатомічного бюро, двох лікарів-патологоанатомів та лаборанта. Станом на 3 вересня всі четверо залишаються під вартою. Суд визначив кожному заставу у 1,5 млн грн, але її ніхто не вніс. Підозрюваних також відсторонили від роботи.
Що саме вилучали у померлих
Ця справа часто розходиться соцмережами як історія про «продаж органів». Але серце чи нирку, які можна одразу пересадити іншій людині, правоохоронці у своїх повідомленнях не називають.
Йдеться передусім про тканини та інші анатомічні матеріали: шкіру, кістки, сухожилля, рогівки. Їх, за даними слідства, отримували підприємства, які виготовляють біоімпланти для хірургії та стоматології.
Начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи Віктор Бачинський пояснив Суспільному: органи для безпосередньої пересадки живій людині не забирають під час звичайного розтину в морзі — для цього потрібні операційна, стерильні умови та зовсім інша процедура.
А от тканини людини справді можуть використовувати для виготовлення медичних матеріалів. І сама ця практика не є злочином.
Тканини померлих людей у медицині справді використовують — але зовсім не так, як це може уявити читач.
Наприклад, зі шкіри можуть виготовляти так званий матрикс. Якщо зовсім просто — це своєрідний природний «каркас» тканини. Донорську шкіру спеціально очищують, прибирають клітини та генетичний матеріал, а залишають основу, яка може допомагати тілу відновлювати власні тканини.
Такий матеріал застосовують, зокрема, при важких опіках, складних ранах, після великих операцій або в пластичній та реконструктивній хірургії. Тобто людині не «пересаджують шматок чужої шкіри» у звичному розумінні — лікарі працюють уже з очищеним і спеціально підготовленим біоматеріалом.
Схожа історія і з кістками. Донорську кісткову тканину очищують, обробляють і можуть перетворювати на дрібні гранули або порошок. Наприклад, стоматолог може використати такий матеріал, якщо перед встановленням імпланта пацієнту не вистачає власної кістки у щелепі. Також донорські кісткові матеріали застосовують після травм, складних переломів, операцій на щелепі чи інших кістках.
Навіть жирова тканина після спеціальної обробки може ставати медичним матеріалом. Її очищують і переробляють так, щоб використовувати для відновлення м’яких тканин після операцій або травм. У деяких випадках подібні матеріали застосовують і в естетичній медицині.
Тому слово «вилучили шкіру чи кістки» саме по собі ще не пояснює, для чого це роблять. Після складної обробки людські тканини можуть перетворюватися на матеріали, які допомагають загоювати рани, нарощувати кістку або відновлювати пошкоджені ділянки тіла.
То в чому тоді підозрюють працівників бюро
У Чернівцях проблема, за версією слідства, починалася не з того, що людські тканини використовували в медицині.
Поліція стверджує, що патологоанатомічне бюро не мало необхідного дозволу на медичну практику за напрямом трансплантології. У 2024–2025 роках підприємство уклало договори на вилучення та передачу анатомічних матеріалів. Частину співпраці, за даними правоохоронців, оформлювали як «науково-медичне співробітництво» та постачання сировини для біоімплантів.
Слідчі також заявили про гроші поза офіційними розрахунками. Вартість послуг в одному з договорів, за їхніми даними, занижували, а додаткові суми щомісяця передавали представникам бюро готівкою через мережу пунктів обміну валют.
Що відбувалося зі згодою родичів
Це одна з найважчих частин справи. За попередніми даними поліції, родичам померлих пропонували безкоштовне бальзамування, зберігання тіла або знижки на інші послуги в обмін на згоду на вилучення матеріалів.
Слідство також повідомило про епізоди, коли родичі відмовлялися, але тканини, за версією правоохоронців, усе одно вилучали.
На оприлюднених правоохоронцями записах розмов ішлося й про те, що частину родичів переконували словами про потреби військових. Один із фігурантів на записі говорить: «Деколи кажеш, що для військових — вони одразу: “Так”».
Забирати тканини після смерті закон дозволяє — але не як завгодно
Субота Онлайн перевірила чинний закон про трансплантацію. Українське законодавство прямо передбачає можливість вилучення після смерті анатомічних матеріалів не лише для трансплантації, а й для виготовлення біоімплантатів.
Людина може сама за життя письмово погодитися або відмовитися від посмертного донорства. Якщо такого волевиявлення немає, згоду має запросити трансплант-координатор у другого з подружжя або близького родича. Вона надається письмово і вноситься до відповідної інформаційної системи.
Без необхідної письмової згоди вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації чи виготовлення біоімплантів закон забороняє.
Тобто справа у Чернівцях — не доказ того, що використання тканин померлих у медицині саме по собі незаконне. Правоохоронці перевіряють зовсім інше: чи мали фігуранти право вилучати ці матеріали, як отримували згоду родин, куди саме відправляли тканини та як за них розраховувалися.
Що зараз із підозрюваними
Чотирьом працівникам бюро повідомили про підозру за ч. 5 ст. 143 Кримінального кодексу України. Йдеться про незаконну торгівлю анатомічними матеріалами, вчинену, за версією слідства, за попередньою змовою групою осіб.
Якщо провину доведуть у суді, санкція цієї частини статті передбачає від п’яти до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Чернівецьке обласне патологоанатомічне бюро тим часом продовжує працювати. Розслідування триває — правоохоронці встановлюють інших можливих учасників та масштаби діяльності.
Важливі історії та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
