Дональд Трамп розпочав торговельну війну, вводячи мита проти десятків країн. Якими будуть наслідки для світової економіки, США та Китаю — пояснює Сергій Корсунський.
Третя світова — не збройна, а економічна. Саме так сьогодні розцінюють нову хвилю протекціоністської політики США, яку відновив Дональд Трамп. Одностороннє введення мит на товари з десятків країн викликало паніку на ринках, змусило уряди обирати сторони в торговельних блоках і поставило під загрозу самі засади світової економіки.
Від Бреттон-Вудса до митних воєн
США — ініціатор створення Світової організації торгівлі (СОТ) і головний архітектор повоєнного економічного порядку. СОТ забезпечувала справедливе вирішення торговельних спорів навіть для малих держав — саме це дозволяло уникати конфліктів. Але Дональд Трамп пішов іншим шляхом: замість арбітражу — ультиматуми і мита.
Мита як нова форма насильства
За логікою Клаузевіца, мита — це продовження політики іншими (економічно насильницькими) засобами. У випадку США — це відмова від правил, без доведення звинувачень, без діалогу. Якщо ринки Японії нібито закриті для американських авто, можливо, причина в тому, що там — праве кермо, а не злий умисел?
Але такі деталі Трампа не цікавлять. Його підхід — шантаж: “Купуйте наші товари, інакше платіть податки”. Світове співтовариство — від Європи до Азії — розглядає це як торговельну війну.
Інвестиції, які зупиняються
Бізнес шокований: багато компаній уже вивели виробництво з Китаю в Південно-Східну Азію, сподіваючись на доступ до американського ринку. Тепер ці надії зруйновані митами. Toyota, FedEx, Mercedes-Benz та інші починають переглядати стратегії.
Іронія в тому, що Трамп хоче інвестицій — але сам же їх лякає. Ринки захиталися, логістика ускладнилася, а безробіття зростає не тільки в США, а й у Мексиці, Канаді та Азії.
Китай грає в довгу
На тлі торговельної агресії США Китай виступає гарантом стабільності. У березні 2025 року Сі Цзіньпін зібрав у Пекіні 40 світових CEO з потужним меседжем: «З Китаєм можна мати прогнозований бізнес». Пекін повертається до ідеї Азійської зони вільної торгівлі та подає заявку на участь у Транстихоокеанському партнерстві, куди входять Британія, Японія та інші.
Вибір для Азії: США чи Китай?
Риторика Вашингтона стає ультимативною. Радник Трампа Орен Касс прямо заявляє, що країни Східної Азії мають зробити вибір: або з США, або з Китаєм. Але в умовах глибокої інтеграції з китайською економікою — це як вимагати від Японії відрізати власну руку.
Валютна стабільність під загрозою
Світова торгівля відбувається у доларах. Але якщо ринок США закриється — навіщо тоді долар? Поки ЄС, Японія та Канада готують власні об’єднання, роль долара може впасти. На горизонті — альтернативні валюти і нові фінансові центри.
Перші ознаки глобальної рецесії
Ринки лихоманить, інфляція зростає, корпорації — у збитках. Навіть Ілон Маск мовчить, а Воррен Баффет і Білл Акман б’ють на сполох. Баффет відкрито каже, що тарифна політика — це акт економічної війни, і передбачає кризу, на відновлення після якої підуть десятиліття.
Політичні наслідки
Антиамериканські настрої, які раніше пом’якшувалися взаємною вигодою, тепер можуть стати домінантними. Партнери починають об’єднуватися без участі США. Якщо нинішня політика триватиме, Сполучені Штати можуть залишитися ізольованими у власному економічному укріпленні, втративши позиції лідера.
