2 березня, на 73-му році життя, перестало битися серце люблячої мами, турботливої бабусі, дорогої сестри, хорошої тітки, малинки, досвідченого педагога-дошкільника, колишньої завідуючої ДНЗ 9 “Золотий ключик”, методиста ДНЗ 6 “Теремок” (Малин) та вихователя ДНЗ “Джерельце” с.Малинівки Малинської громади Лариси Костянтинівни Забродської.
Що трапилося з цією життєрадісною, трудолюбивою, енергійною жінкою цікавився журналіст “Суботи”.
За словами рідних покійної, жінка гостювати взимку на свята до них у Чехію приїжджала регулярно. Так було, на превеликий жаль, і останній раз.
- Коли мама вирушила з Чехії до Малина, на кордоні в Львівській області їй раптово стало зле. Люди викликали відразу “швидку” допомогу, реанімаційну бригаду, але лікарі, на жаль, уже нічим не змогли нашій дорогій мамулечці допомогти… Вона була для нас незамінною господинею, мудрою порадницею, дотепною жартівницею, у ній водночас поєднувались такі людські риси, які дозволяли їй бути завжди усміхненою, акуратною, вмотивованою на добрі й корисні справи, які ми, її рідні, не забудемо ніколи у житті. Спочивай, рідна наша, з Богом, нехай ніщо тепер не тривожить твого сну, вибач, що не змогли врятувати, мамулька…
— Лариса Забродська була гарним і креативним педагогом, її дуже любили вихованці, шанували колеги та батьки, — розповіли під час похорону її колишні колеги по роботі. — Нас усіх ця звістка дуже “підкосила”, бо ми знали Костянтинівну завжди в русі: вона дуже любила вирощувати квіти на власному подвір’ї, яке перетворила на справжній палісадник, де росло багато різноманітних, екзотично- рідкісних квітів, кущів, фруктових дерев. До неї багато людей зверталися за порадами з приводу особливостей росту й догляду за тими чи іншими рослинами. Це була її справжня стихія, без якої вона не уявляла свого життя. Ще пані Лариса дуже любила свою велику й дружню родину: доньку, сина, онуків, брата … Смерть пані Лариси — це не лише шок, а й вічний біль для її рідних та усіх, хто її знав, працював, спілкувався, дружив. Нам її буде дуже-дуже не вистачати. Вічна і світла пам’ять Ларисі Костяниинівні.
— Я часто приїжджала до Лариси любуватися її квітами, пили каву, ділилися рецептами успіху по догляду за примхливими й рідкісними для Полісся рослинами, — розповіла квітникарка з Малина Валентина Кондель. — Від неї завжди випромінювалося тепло, щирість, доброта, щедрість, людяність, увага… Дуже шкода, що Всевишній забрав пані Ларису у своє Царство Небесне… Буду її завжди пам’ятати й згадувати добрим словом скільки житиму…
4 березня рідні та близькі, колишні колеги, сусіди, знайомі, земляки провели в останню путь Ларису Забродську. Поховали її на чеському кладовищі Малина.
Вічна пам’ять, щирі співчуття рідним. “Субота” висловлює щирі співчуття родині покійної.
Нехай добрий, світлий спомин про покійну Ларису Костянтинівну назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, колег, усіх, хто її знав, любив та шанував, а Бог дасть сил пережити цю невимовну й важку втрату найріднішої людини.
