Житомирянка, тренерка з сахаджа йога Свєтозара Батенькова понад 10 років ходить босоніж. Від початку повномасштабного вторгнення Свєтозара з шестирічним сином Богуславом мандрує світом. Кореспондентам Суспільного жінка розповіла: в яких країнах побувала, чим займалася і як сприймали її люди.
Свєтозара Батенькова розповіла, що вона завжди щаслива. Навіть коли в певний момент на Балі вона з Богуславом опинилася за гратами. З її слів, у будь-якому місці вона відчуває себе щасливою.
Індонезія, Арабські Емірати, Азербайджан, Китай — країни, у яких Свєтозара Батенькова, за її словами, з шестирічним сином Богуславом жила від початку повномасштабної війни. Жінка розповіла, що 10 років ходить босоніж. Цей напрямок називається “барефутинг” і схоже на психотерапевтичний сеанс. Свєтозара говорить, що підошви це долоні, а ходьба босоніж — масаж не скільки для ніг, скільки для мозку. З її слів, у більшості країн, де вона жила, люди з розумінням ставилися до цього.
“Для балійців, для індонезійців це нормально. Вони просто у захваті були. Вони раділи, підтримували. Коли ми спілкувалися, вони після цього роззувалися. І не має значення на який термін: хтось на якісь короткі миті, а хтось — надовго. А от люди інших національностей, то у них реакції були і напруження різні. І спрацьовували рефлексії страху, зрозуміло, не за нас, а за себе. Що це означає? Що поруч знаходиться щось таке невідоме. І вони до цього доторкалися. Їх тіпало і сіпало”, — розповіла тренерка.
Зі слів Свєтозари, на Балі вона з сином жила у місцевій родині. І вона не була там біженкою.
“Цей статус, як я його не міряла, можливо, кудись пройти з ним, але він на мене не вдягається. Із початком бойових дій почала рухатися по тим країнам, по тим місцями, де я відчуваю, що є ресурси, є місця сили”, — сказала жінка.
Після семи місяців перебування на Балі Свєтозару та її сина депортували через закінчення терміну дії дозволу на проживання.
“Де знаходжуся, все влаштовується, абсолютно все. І необхідно було бути за гратами, в камері, щоб відчути життя, відчути смерть, щоб відчути справжні цінності. Щоб відчути, де обман, де чесність. І турбота про нас була. Розкривалися серця. І це було необхідно, щоб ми пройшли цей досвід”, — сказала Свєтозара.
З її слів, після Балі вона полетіла в Арабські Емірати, потім в Азербайджан і у Китай. У Китаї вона була тренеркою з сахаджа йога, займалася нейрографікою — сучасним методом, який поєднує мистецтво та науку для покращення психічного стану, і пропагувала здоровий спосіб життя. Жінка розповіла, що не їсть м’яса, риби та яєць.
“Овочі, фрукти у різних комбінаціях і температурно ми їх обробляємо. Тобто і печемо їх і варимо, і притушуємо. Багато різної олії, багато різних горіхів, насіння, крупи”, — говорить про свій раціон жінка.
Свєтозара розповіла, що у неї четверо дітей. Двоє живуть з батьком у Норвегії. Старша донька у Польщі. Богуслав — найменший. З її слів, з Богуславом вона споріднена духом. Жінка розповіла, що Богуслав часто ходить без одягу, особливо так було на Балі і в Китаї. І що він нічим це не пояснює, бо це для нього природньо, це для нього потужна сила, якою він користується, не замислюючись. І ця якість спільна у нас із ним — вміти знаходити силу.
“Біль вона одна і я з нею прямо у всі часи домовляюся. То вдається з нею домовитися, то вона мене просто охоплює. Багато кому дозволено жалітися, плакатися, страждати. Мені не дозволено”, — сказала Свєтозара Батенькова.
